«Будівничий духовних соборів»   

«Геніальний майстер слова» - під такою назвою відбулася літературна година присвячена 95-річниці від дня народження українського прозаїка Олеся Гончара в Гнатківській сільській бібліотеці.

Він прийшов у літературу молодим, прийшов воїном з фронтів у час коли Європа   і світ стікали кров'ю від найстрашнішої на планеті війни. Про долю  студентського батальйону з яким він пішов на   фронт, письменник написав  у романі «Людина і зброя».

В воєнних умовах  (він був старшим сержантом) О.Гончар не розлучався з олівцем  та   блокнотом.   Вірші, що народжувалися в перервах між боями, письменник назве «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів».

Літературна спадщина письменника дуже велика, це і трилогія «Прапороносці» новели «Модри - камінь», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Устам та Марта», повість «Земля гуде», «Південь», «Дорога за хмари», «Чари - Комиші», повість «Микита Братусь», «Щоб світився вогник», романи «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Твоя зоря»,  повість «Бригантина»,  новели «Крисафт», «На косі»,   «Пізнє прозріння», «Під далекими соснами» та інші.

Життєвий і творчий шлях письменника доповнював бібліографічний огляд літератури "Будівничий духовних соборів", який провела завідуюча бібліотекою Горбатюк О.І.       

Тепер, коли Олеся Гончара від нас відділяють не лише версти війни, а й небесні долини, «голос звідти, з далекого»  звучить особливо виразна пам'ять: відлунням зелених доріг  і відлунням його небесних дум, які він занотував у своїх творах.