Якщо людина прагне вишивати, знайдеться в неї голка, нитка, час...
Валентина Петрівна Антонова народилася селі Вапнярки на Томашпільщині. Змалку любила спостерігати як вишиває її мати, а потім і сама почала. Згодом доля привела Валентину в мальовниче село Кислицьке.
Народження трьох синів, домашні турботи, робота – було на першому плані, на її улюблене вишивання просто не вистачало часу. Пройшли роки, сини виросли, з’явилося більше вільного часу і Валентина, нарешті, змогла займатися своєю улюбленою справою - вишиванням.
Спочатку вишивала хрестиком: серветки, Великодні рушники, картини. Та найбільший скарб - це весільні рушники вишиті своїм синам! Зараз майстриня вишиває бісером церковні ікони. Чому так закохалася у вишивання бісером не може пояснити навіть собі: «Пояснити це не можу. Просто сідаю і шию, це затягує. Буває такий день, що не можу покинути, хочу вишивати. Мене воно заспокоює, дає натхнення духовного». Роботи майстрині представляють своє рідне село на різноманітних заходах Томашпільської громади, проводяться персональні виставки робіт в бібліотеці. 
Роздаровує пані Валентина з задоволенням свої творіння рідним, друзям. В колекції вишивальниці понад 40 картин. Сьогодні в нас є можливість помилуватись її творчістю.Переглянути відео за посиланням:
Немає коментарів:
Дописати коментар