ПРО ГІДНІСТЬ - ДІТЯМ

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробили дві революції – Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-2014 років, Революція Гідності.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Події, які відбувалися в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави.

Про це йшлося на годині історичної правди «Україна – країна нескорених!», що відбулася в читальній залі Публічної бібліотеки. Діти переглянули фільм «День Гідності та свободи. Хронологія двох революцій». До заходу оформлено тематичну виставку «Вистояли на Майдані – переможемо у війні».

БЕЗПЕЧНО МАНДРУЙ ІНТЕРНЕТОМ

Турбота про дітей в інтернеті набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в соцмережах.

Щоб використання Інтернету приносило користь, діти повинні вміти приймати розумні рішення. Важливо допомогти їм усвідомити, що люди й ситуації в Інтернеті не завжди такі, якими здаються. Щоб залишатися в безпеці в Інтернеті, потрібно навчитися розрізняти, що справжнє, а що фальшиве, чим і з ким можна ділитися онлайн. Особиста конфіденційність і безпека так само важливі в Інтернеті, як і в реальному житті.

В Публічній бібліотеці Томашпільської селищної ради пройшла навчальна година. Діти в ігровій формі навчалися основам онлайн-безпеки, брали участь у вікторині «Безпечний інтернет» та переглянули мультфільм «Хаппі та її суперсила», з якого дізналися, які небезпеки можуть очікувати на них у соцмережах: як відбирати контент для свого профілю й приватних повідомлень і на які прохання від “друзів” треба відповідати рішучим “ні”.

КАРТОПЛЯ ХЛІБ БЕРЕЖЕ

14 листопада в Публічній бібліотеці Томашпільської селищної ради відбулося чергове засідання клубу за інтересами «За покликом душі». Тема засідання була присвячена одній з найпоширеніших овочевих культур в світі, королеві городів і полів – картоплі.

Клубівці дізнались цікаві історичні факти та легенди про картоплю, її харчові та лікувальні цінності. Переглянули відеоролики з вирощування різноманітних сортів. Поділилися своїми секретами вирощування цього чудо–овочу на власних присадибних ділянках. Прикрасою заходу стала виставка досягнень клубівців: «Той не знає насолоди, хто картопельки не їв». Яких лише на виставці сортів не було: «Рів'єра», «Кримська», «Кубанка», «Тайфун», «Славута», «Билина», «Орла» та «А. Роза». Про властивості та переваги кожного сорту цікаво розповідали Людмила Боярська, Тетяна Бачмага, Марія Дейдиш, Світлана Смоляк.

«Картопля ніколи не приїдається» - кажуть в народі. Про це засвідчили смачненькі картоплянички та картопелька в мундирах, якими поласували всі учасники клубу, а заодно узгодили майбутню тему засідання.

БІБЛІОТЕКИ У СФЕРІ МЕДІАГРАМОТНОСТІ

Бібліотеки в сучасному вимірі – це важливі суб`єкти медійно-інформаційної діяльності, формальної та неформальної, які мають простір, ресурси, кадри. Мають значні напрацювання і виступають провідниками щодо медіаграмотності в своїх громадах.

Директор Публічної бібліотеки Тетяна Кушнір взяла участь у Міжнародній конференції «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій», яка відбулася 11 листопада в Києві. Організатори конференції - громадська організація Український інститут медіа та комунікації у партнерстві з DW Akademie, за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Програми підтримки ОБСЄ для України, Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії, ZINC Network. Цільовою аудиторією конференції були ключові стейкхолдери, які працюють у сфері медіаграмотності. У панельних дискусіях брали участь як українські, так й іноземні експерти (США, Латвія, Іспанія, Болгарія). Спікери ділилися цінним досвідом та практиками щодо:

Міжнародної колаборації у сфері посилення медіаграмотності населення різних країн світу.

Кількісних вимірів медіаграмотності: як досліджувати аудиторію та вимірювати результати проєктів.

Стратегії роботи з вразливими аудиторіями у сфері медіаграмотності в умовах війни.

Цифровізації та розвитку ШІ як виклику для сфери медіаграмотності.

МАЙСТЕР УСМІШКИ ОСТАП ВИШНЯ

13 листопада виповнюється 135 років від дня народження українського письменника Остапа Вишні. Упродовж життя він написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади - і здобув всенародне визнання самобутнього майстра української сатири й гумору. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку, яка стала своєрідною візитівкою його творчості.

З нагоди відзначення 135-річчя від дня народження видатного українського письменника-сатирика Остапа Вишні, на абонементі Публічної бібліотеки проходить літературний навігатор: «Король українського гумору», де ви, шановні читачі, знайдете цікаві факти з життя і творчості письменника.

Ви знали про те, що:

Остапа Вишню насправді звали Павло Губенко. Чому він обрав саме такий псевдонім? Кажуть, він просто дуже любив вишні.

Народився у багатодітній родині (у батьків було 17 дітей, і всі вони отримали гідну освіту).

Рано навчився читати, до школи пішов, коли йому не виповнилося й 6 років.

Найперша книжка, яку прочитав письменник була «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя.

Працював фельдшером в царській армії, згодом – у хірургічному відділені лікарні Південно-Західної залізниці. Але ця робота не приносила йому такого задоволення, як написання гуморесок.Тому хлопець займався самоосвітою і в 1917 поступив на історико-філологічний факультет Київського університету.

У 1933 році письменника звинуватили в контрреволюційній діяльності та тероризмі. Він ледве врятувався від розстрілу. Близько 10 років життя Остап Вишня провів у концтаборах, де сильно зіпсував своє здоров’я. У той час його підтримувала лише друга дружина Варвара Маслюченко. Більшість друзів відвернулися, знайомі з родиною навіть не віталися.

Зараз його онучка Мар’яна Євтушенко шанобливо зберігає шахи з хліба, виготовлені дідусем в колонії.

Розповідають, що свої твори на виступах Остап Вишня читав абсолютно рівним тоном,без мінімальної акторської гри, але аудиторія однаково реготала до сліз.

Був редактором відомого гумористичного журналу «Перець».

#Читай_українське