13 листопада виповнюється 135 років від дня народження українського письменника Остапа Вишні. 
Упродовж життя він написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади - і здобув всенародне визнання самобутнього майстра української сатири й гумору. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку, яка стала своєрідною візитівкою його творчості.
З нагоди відзначення 135-річчя від дня народження видатного українського письменника-сатирика Остапа Вишні, на абонементі Публічної бібліотеки проходить літературний навігатор: «Король українського гумору», де ви, шановні читачі, знайдете цікаві факти з життя і творчості письменника.
Ви знали про те, що:
Остапа Вишню насправді звали Павло Губенко. Чому він обрав саме такий псевдонім? Кажуть, він просто дуже любив вишні.Народився у багатодітній родині (у батьків було 17 дітей, і всі вони отримали гідну освіту).Рано навчився читати, до школи пішов, коли йому не виповнилося й 6 років.Найперша книжка, яку прочитав письменник була «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя.Працював фельдшером в царській армії, згодом – у хірургічному відділені лікарні Південно-Західної залізниці. Але ця робота не приносила йому такого задоволення, як написання гуморесок.Тому хлопець займався самоосвітою і в 1917 поступив на історико-філологічний факультет Київського університету.У 1933 році письменника звинуватили в контрреволюційній діяльності та тероризмі. Він ледве врятувався від розстрілу. Близько 10 років життя Остап Вишня провів у концтаборах, де сильно зіпсував своє здоров’я. У той час його підтримувала лише друга дружина Варвара Маслюченко. Більшість друзів відвернулися, знайомі з родиною навіть не віталися.Зараз його онучка Мар’яна Євтушенко шанобливо зберігає шахи з хліба, виготовлені дідусем в колонії.Розповідають, що свої твори на виступах Остап Вишня читав абсолютно рівним тоном,без мінімальної акторської гри, але аудиторія однаково реготала до сліз.Був редактором відомого гумористичного журналу «Перець».
Немає коментарів:
Дописати коментар