25 грудня 2024 року до бібліотеки завітали з щирими віншуваннями та колядками учні Раківської гімназії Томашпільської селищної ради.
Переглянути відео за посиланням;
пʼятниця, 27 грудня 2024 р.
НОВОРІЧНИЙ НАСТРІЙ У БІБЛІОТЕЦІ: ФОТОСЕСІЯ ДЛЯ ЧИТАЧІВ
Напередодні різдвяно-новорічних свят всі в очікуванні дива, адже воно вселяє у серце кожного українця надію на добро, віру у перемогу. Читальна зала Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради перетворилася на казкове містечко, яке підняло настрій відвідувачам святковою фотозоною. 
Фото, зроблені в період новорічних свят, виходять особливо добрими, затишними і красивими. Хочете поринути в атмосферу казки? Хочете відчути наближення свят та Нового року? Тоді до бібліотеки! Саме тут можна загадати найпотаємніші бажання і зробити оригінальне селфі на фоні новорічної фотозони, яка створювалася з любов‘ю для всіх відвідувачів.
А ще запрошуємо вас помандрувати у чарівний світ книг, представлених на виставці “Подорож зимовими святами”. 
Із пропонованої літератури ви дізнаєтеся про звичаї і традиції відзначення новорічних свят в Україні, інших країнах світу. Тут ви знайдете відповіді на питання: чому ми прикрашаємо ялинку? Навіщо будують різдвяні вертепи? Хто вигадав перші скляні новорічні іграшки і багато іншого. Познайомитесь з автентичними і сучасними колядками та щедрівками.
Із пропонованої літератури ви дізнаєтеся про звичаї і традиції відзначення новорічних свят в Україні, інших країнах світу. Тут ви знайдете відповіді на питання: чому ми прикрашаємо ялинку? Навіщо будують різдвяні вертепи? Хто вигадав перші скляні новорічні іграшки і багато іншого. Познайомитесь з автентичними і сучасними колядками та щедрівками. Сьогодні до бібліотеки завітали з щирими віншуваннями та колядками учні Раківської гімназії Томашпільської селищної ради та учні ДМШ.
«А Я ПИШУ ПРО ЖИТТЯ, ЯК ВОНО Є»
19 грудня відомій українській письменниці і поету, публіцисту і громадській діячці, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка, Марії Матіос виповнюється 65 років від дня народження. На абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради, до ювілею письменниці проходить презентація книжкової виставки «Прима української літератури», на якій представлено творчий доробок відомої української письменниці і поета.
Вона своїх історій не придумує, її романи і повісті мають реальних прототипів, тож доводиться сильно маскувати реальні події, щоб робити непізнаваними конкретних мешканців рідної авторці Буковини.
На численних зустрічах з читачами авторка каже: "Інколи просять: "Маріє, пиши легше, бо багато болю! "А я кажу, що в Україні є багато письменників, які пишуть легко і їхні книги губляться на книжкових полицях. А я пишу про життя, як воно є".
ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК
Наша бібліотека опинилась в числі щасливчиків, які отримали неймовірний подарунок від Видавничий Дім ШКОЛА. Заявок на отримання книгодопомоги від видавництва було дууууже багато. Щотижня одна або дві бібліотеки отримували повний асортимент художньої літератури видавництва в рамках програми підтримки бібліотек. 
Ще з теплого літечка довгоочікувані книги мандрували бібліотеками України і надійшли до нас в передноворічні свята, ставши чудовим дарунком маленьким і дорослим читайликам. Яскраві, різнокольорові як цукерочки, новенькі книги пахнуть фарбою і святом! 42 книги для розвитку, навчання, відпочинку та пізнавання нового стали справжнім скарбом нашої бібліотеки. 
Тут і програмова література, фантастична, гумористична, пригодницька… Улюблені автори, відомі твори, світові бестселери…
Щиро дякуємо Видавничий Дім ШКОЛА за вашу підтримку і допомогу, за надзвичайно важливу справу - програму допомоги у поповненні бібліотечних фондів. Добробуту вам і процвітання, вдячних читачів і талановитих авторів! Нехай ваше життя буде сповнене світла, гармонії та натхнення, а мирне небо завжди дарує радість і впевненість у завтрашньому дні!Переглянути відео за посиланням;
Мій край, моя родина у старих світлинах
Світлини сімейного альбому Щетніцького Євгена Олександровича селище Томашпіль (c.Олександрівка).
Фото1. Велика, дружня, заможна родина Назара Андрійовича та Степаниди Іларіонівни Шкураків. Цей симпатичний вусань - Назар Шкурак, брат мого прадіда Прокопа Андрійовича Шкурака. Праворуч від нього сидить дружина Степанида, вони тримають на руках маленьких онучат. Ліворуч від Назара Андрійовича донька Марія, з правої сторони від Степаниди Іларіонівни дочка Текля. Дивлюсь на рідню, що стоїть за батьками. Ліворуч зять, Йосип Щетніцький, чоловік Марії, далі невістка Марія з чоловіком Іваном (сином Андрія та Степаниди), син Терентій з дружиною Пелагією, далі зять Іван, чоловік Теклі. Вся родина одягнена по-святковому – білі вишиванки, шерстяні піджаки, жінки в пишні у складку спідниці. На грудях кілька низок коралів. 1928 рік.
Фото 2. На фото родина мого прадідуся Щетніцького Захара (1888 р. н.) з Томашпілки. Сидять ще такі молоді Захар та Марта з дітьми: Анастасією (1915 р. н), Євдокія (1920 р. н), та сином Ульяном (1922 р. н), моїм майбутнім дідусем. Важким було життя молодого подружжя Щетніцьких. Батько бабусі Марти - Ларій, служив у царській армії гусаром, додому не повернувся, загинув молодим, мати теж померла молодою від сухот. Не кращою була доля Захара, батьки котрого теж померли молодими. Виховувався прадідусь Захар у родині священника в селі Велика Русава. Молоді побралися і жили у будинку Марти на Томашпілці. На молодшій дочці Євдокійці, її всі називали пестливо Донька, біленька вишиваночка та шерстяна у складку спідниця, в коси вплетені бинди – кісниці, але ніжки босі. На дівчатках та матері намисто та пацьорки. Дідусь Захар працював на цукровому заводі, бабуся Марта сушила садовину у сушарці і продавала на ярмарку, проживали - не бідували.
Виховали Захар і Марта 4 дітей, остання Ганнуся народилася в 1937 році. Прожила Ганна Захарівна все своє життя в місті Каховка Херсонської області. З початком повномасштабної фази війни росії проти України, Нова Каховка була окупована російськими військами. На долю вже немолодої жінки та її сім’ї випали страшні випробовування. Постійні обстріли, руйнації, невизначеність, та окупація. Більше двох років родина перебувала в таких жахливих умовах. Нині вона з сім’єю проживає в місті Києві.
1930 рік.
Фото 3. Дві великі родини Щетніцьких та Шкураків зібралися на весіллі. Виходить заміж перша онучка Щетніцького Захара та Марти - Галина, наречений Михайло. Біля молодої пари Анастасія та Павло Страшнюки, батьки нареченої та бабуся Марта з дідусем Захаром. Позаду молодих численні родичі серед яких мій дідусь Ульян (той, що в кашкеті), а бабуся Ольга тримає на руках п’ятимісячного хлопчика. Це перше фото мого тата Олександра Щетніцького. Впізнавай, шановна родино, себе на цій фотографії якій вже понад 60 років!1960 рік.
Фото 4. А на цьому фото мої рідненькі два дідусі: ліворуч - Павло Барчишен, знаний бригадир тракторної бригади Білянського відділку радгоспу, та Ульян Щетніцький – ветеран Другої світової війни, який пройшов її пекельними дорогами аж до Берліну, та повернувся додому у 1947 році з численними нагородами. В дідуся Павла на руках примостився я - Євген Щетніцький, а в дідуся Ульяна моя двоюрідна сестричка Людмила.1987рік.
Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани
Підписатися на:
Дописи (Atom)