Сьогодні продовжує його Надія Анатоліївна Волошина з села Яланець.
«Той, хто любить квіти, не може бути злим. Квіти – це залишки раю на землі. Квітка не може процвітати без сонця, і людина не може жити без кохання.» (Макс Мюллер)
Пані Надія свою любов до квітів вилила у неймовірно красивий куточок природи біля свого будинку. З самої весни і до пізньої осені квітнуть на її подвірї різнокольорові дива - тут завжди знайдеться місце для пахучої м'яти, яскравих чорнобривців, жовтогарячих нагідок, мальв, жоржин, маків, ромашки, матіоли. Які тільки квіти не зустрічаються в цьому маленькому царстві. 
Маргаритки з ніжно-фіолетовими пелюсточками і круглої, як сонечко, медовою серединкою. Класичні ромашки в сліпучо-білих віночках. А також в квітковому раю пані Надії чимало сортів пахучої півонії, а це не просто квіти - вони символ багатовікової історії, таїнства природи і безмежної краси, що втілює жіночність та любов. П’янкий аромат троянд – зводить з розуму всіх Яланецьких бджілок трудівниць! А скільки сортів ірисів та хризантем квітнуть у її квітковому царстві!
Народилася, виросла і проживає Надія Анатоліївна в рідному селі. Чудова матуся двох дітей, лагідна бабуся онучки - квіточки. Працює продавцем. Любов до квітів в неї зародилась ще з юнацьких років. Спостерігаючи за їх ростом і квітуванням, знаходила душевний спокій, раділа кожній квіточці, кожній пелюсточці. Жінка вірить,що її квітковий сад має цілющі властивості: він не тільки милує око фарбами, а й лікує п’янкими ароматами, тут легше дихається і віриться в казку, в чудеса, в краще майбутнє.
Квіти - очі природи. Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати.
Запрошуємо і вас помилуватися затишком і красою, створеною дбайливими руками яланчанки Надії Анатоліївни Волошиної.
Немає коментарів:
Дописати коментар