ЛІТЕРАТУРНИЙ березень ЗАПРОШУЄ ДО БІБЛІОТЕКИ!

В рамках проєкту з промоції читання «Високе світло імені і слова», Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради знайомить своїх користувачів з циклом книжкових виставок про видатних ювілярів березня.

До вашої уваги книжкова виставка – память: «Він стояв за Україну», присвячена 75 роковинам смерті Володимира Винниченка –письменника, художника, автора першого українського фантастичного роману, представника делегації Української Центральної Ради у Петрограді, голови УНР та Головного секретаріату.

Відвідувачі виставки мають змогу ознайомитися з його літературною спадщиною – романами, новелами, п’єсами, які передають дух епохи та особливості українського національного характеру.

Виставка створює загальний образ митця, який завжди залишався вірним своїм ідеалам і мріяв про вільну, самостійну Україну. А його слова такі актуальні на сьогодні, в час повномасштабної війни з росією: “Тільки власними силами українського народу може бути здобуте справжнє визволення, як соціальне, так і національне”.

З життєвим шляхом та творчим доробком прозаїка і поета Леоніда Тендюка, одного з небагатьох українських письменників-мариністів, читачів знайомить літературне повідомлення «ЛЕОНІД ТЕНДЮК – поет степу і моря», приурочене 95 річниці від дня народження. Його біографія пахне морською сіллю та тропічними дощами.

Ось кілька цікавих фактів:

*Леонід Тендюк не просто писав про море — він ним жив. Він брав участь у далеких експедиціях на науково-дослідних суднах («Витязь», «Дмитрій Менделєєв») через Тихий та Індійський океани.

* Він був одним із небагатьох українських радянських письменників, хто реально відвідав Полінезію, Фіджі, Нову Гвінею та Японію в ті часи, коли світ був «закритим».

*Його часто називали літературним наступником славетного мандрівника. Тендюк шукав сліди Маклая в Океанії та описував життя тубільців з неймовірною повагою та цікавістю.

*Окрім прози, він писав чудову мариністичну лірику. Його вірші наповнені образами штормів, альбатросів та вічного руху.

*На пам’ятній плиті могили письменника, є перелік усіх країн, де він побував за життя та назви його творів.

Літературна розвідка «Так і живу між звуками й словами» -про справжнього титана української музики, чиї мелодії стали настільки рідними, що багато хто вважає їх народними. Література розповість про видатного композитора Олександра Білаша, та відкриє цікаві факти про його творчість та музичну спадщину. А ви знали,що:

*Найвідоміша пісня Білаша (на вірші Дмитра Павличка) «Два кольори» могла ніколи не стати хітом. Тодішня цензура вбачала в тексті «підозрілий» натяк: червоне та чорне вважали кольорами ОУН-УПА. Авторам довелося докласти чимало зусиль, щоб переконати чиновників, що це лише символи любові та журби, а не політичний маніфест.

*Білаш мав унікальний дар — писати мелодії, які миттєво запам’ятовувалися. Пісні «Ясени», «Прилетіла ластівка», «Сніг на зеленому листі» настільки органічно вплелися в українську культуру, що їх часто співають на застіллях як народні, забуваючи про авторство.

* За своє життя він створив понад 200 пісень, музику до десятків кінофільмів та вистав. Його працездатність була феноменальною: він міг працювати годинами, доводячи одну ноту до ідеалу.

* Багато хто знає Білаша як композитора, але він видав понад 10 книг поезії («Дума старого дуба», «Шумить калина» тощо).

Завершує літературний березень розгорнута книжково – іллюстративна виставка літератури «Вічний як народ» (до 212 річниці від дня народження Т.Г.Шевченка). Для кожного з нас Тарас Шевченко означає так багато і він завжди з нами. Він невичерпний і нескінченний… В особі Шевченка український народ ніби злив свої найкращі духовні сили та обрав його співцем своєї історичної слави та соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. Запропонована читачам тематична виставкарозкриває Тараса Шевченка більше, ніж просто поета:

*Більшість знає його за віршами, але Шевченко був професійним художником з академічною освітою.

*До нас дійшло понад 800 його художніх робіт (живопис, графіка, акварель).

*Він був одним із перших в тогочасній імперії, хто досконало оволодів технікою офорту (гравюри на металі), за що отримав звання академіка.

*Забудьте про образ дідуся у важкому кожусі. Це лише один з образів для фото.

*Коли у Тараса з’явилися гроші після викупу з кріпацтва, він став справжнім «хіпстером» свого часу. Він обожнював дорогі костюми, білі сорочки та навіть придбав собі єнотову шубу.

*Його улюбленим напоєм був чай із ромом ,а з їжі він обожнював український борщ із карасями та запеченого кролика.

*Один із кратерів на планеті Меркурій діаметр якого становить цілих 143 кілометри, названо на честь Тараса Шевченка.

*В музеї книги є «Кобзар» розміром лише 0,6 мм² (майже як макове зернятко). Його створив майстер Микола Сядристий. Сторінки можна гортати лише вістрям волосини.

Приємного всім читання!