
Психологічний трилер «Я бачу, вас цікавить пітьма» письменника та офіцера ЗСУ Ілларіона Павлюка - це розповідь про близьку кожному з нас внутрішню темряву, про страх подивитися правді в очі, про гріхи і спокуту. Це не поверхневий сюжет, поверхневий детектив, а глибокий твір, де є містика, детективна історія, трішки філософії, багато життя. Ця книга здатна змінити внутрішній світ людини, її варто читати не один раз, розбираючи образи, алюзії, підтексти, тонкі паралелі з грецькою та фінською міфологіями, християнською релігією та картинами Босха…
Книга розпочинається як досить нудний детектив.
Головного героя - Андрія Гайстера, як кримінального психолога, відправляють консультантом в маленьке провінційне селище Буськів Сад на пошуки зниклої дівчинки з особливими потребами Надійки. Жителі Буськового Саду напрочуд байдужі жорстокі люди, які навіть не шукають зниклу дівчинку, а в самому селищі орудує маніяк, який вбиває і калічить молодих жінок.
Найцікавіше розпочинається, коли Андрій вирушає в Буськів Сад потягом. До детективної лінії додається містика і твір перетворюється на психологічних трилер.
«….- Кожному своє... — задумливо повторив він. - А знаєте де було так написано? На воротах Бухенвальду.
- I?..
- Нічого хорошого там би не написали.
- А що в цих словах поганого?
- Що поганого... Ну, от уяви на секундочку, що твоя робота - відчинити оті ворота. Нічого ж такого, так? Просто собі відчиняєш. Щоправда, в концтаборі... - він помовчав. — Я думаю, напис над входом був зроблений саме для тих, хто може засумніватися. «Кожному своє» - це ідеальне виправдання будь-якого зла. Випало тобі відчиняти браму? Відчиняй. Їм - задихнутися в газовій камері? Добре, що не тобі. Кожному своє! А головне, ніхто не винен - просто так сталося….»
Всі персонажі роману розчиняються у власних таємницях, які відкриватимуться поступово і триматимуть в напрузі до останньої сторінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар