З нагоди 365-річчя від дня народження українського козацького літописця Самійла Величка на абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради діє виставка-портрет: «Літописець козацької доби».
Самійло Величко написав чотиритомну працю, присвячену подіям 17-18 століття. Над літописом він працював понад 30 років. У ньому – сотні документів з військової канцелярії, цитати із вже втрачених щоденників і хронік. Значення цієї книги в українській історії та культурі просто важко переоцінити. Вона розповідає людям, до якого народу вони належать, чиї духовні діти. Літопис став настільною книгою всіх наших істориків, з нього черпали матеріал і духовну енергію найкращі наші письменники. Це —велика книга українського народу. Найцікавіші факти з його життя
Навчався майбутній літописець у Києво-Могилянській колегії. Володів латинською, німецькою, польською мовами. Служив канцеляристом у генерального писаря, потім у генерального судді Віктора Кочубея під час гетьманування Івана Мазепи. Величко займався найбільш секретною кореспонденцією, мав доступ до зашифрованих документів, листів, які адресувалися російському царю. У статусі особистого секретаря і радника Кочубея Самійло Величко прослужив 15 років.
Як людину, близьку до Івана Мазепи, наприкінці 1708 року Самійла Величка заарештували. У в’язниці на Чернігівщині він провів кілька років.
Літопис Самійла Величка – один із трьох основних козацьких літописів. Проте лише робота Величка залишилася до наших днів в оригіналі.
Літопис Величка є найбільшим у порівнянні з іншими козацькими літописами, адже його обсяг складає близько півтори тисячі рукописних сторінок.
Самійло Величко писав тогочасною офіційною діловою українською мовою. Нею було заведено писати гетьманські універсали та інші офіційні документи.
Літописець повністю осліп. Та коли саме це сталося, невідомо. З того часу сторінки свого твору він надиктовував найнятим писарчукам.
Немає коментарів:
Дописати коментар