ЛІТОПИСЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

До 160 річчя від народження видатного історика, державного діяча та інтелектуала Михайла Грушевського в читальній залі Публічної бібліотеки організовано книжково-ілюстративну виставку «Літописець української історії. Михайло Грушевський» » головним гаслом якої стали слова Михайла Грушевського «Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися — се повинно бути у всім нашим гаслом».

Михайло Грушевський — це людина, яка не просто досліджувала минуле, а й самотужки творила нову сторінку української державності. Ось кілька маловідомих і захопливих фактів про нього:

Монументальна праця життя: Його 10-томна «Історія України-Руси» стала першим науковим обґрунтуванням того, що український народ має власну, самобутню та безперервну історію, незалежну від російських міфів.

Людина-феномен: За своє життя Грушевський написав понад 2 000 наукових праць. Його працездатність дивувала сучасників: він міг працювати по 16–18 годин на добу.

Перший голова Центральної Ради: У 1917 році він очолив Українську Центральну Раду й став ключовою фігурою у проголошенні незалежності УНР (IV Універсал).

Символ нашої валюти: Сьогодні портрет Михайла Сергійовича щодня нагадує нам про велич нашої історії з 50-гривневої купюри.

Запрошуємо всіх охочих завітати до виставки, щоб перегортати сторінки праць великого вченого та відкрити для себе нові факти про людину, яка повернула українцям їхню історичну пам'ять!

На зображенні може бути: текст. На зображенні може бути: книга, щоденник і текст. На зображенні може бути: текст

БАБИН ЯР: ІСТОРІЯ І ПАМ'ЯТЬ

29 вересня в Україні та світі відзначається День пам’яті жертв Бабиного Яру — один із найстрашніших символів Голокосту та нацистського терору.

29–30 вересня 1941 року — дні, коли час у Києві зупинився від болю. За два дні в урочищі Бабин Яр нацисти розстріляли понад 34 тисячі євреїв. Далі були роки злочинів, де загинули сотні тисяч людей: євреїв, ромів, українських патріотів, військовополонених, пацієнтів психіатричних лікарень…

До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру в читальній залі Публічної бібліотеки організована книжкова виставка літератури «Бабин Яр: історія і пам’ять». На якій представлено:

Документальні дослідження та мемуари свідків тих жахливих подій;

Художня література, що передає біль і стійкість поколінь;

Сучасна аналітика про те, як зберегти та передати цю пам'ять нащадкам.

Бабин Яр — це не просто географічна точка. Це глибока рана на нашій землі, символ не людяності, де за кожною цифрою статистики ховається обірване людське життя,та водночас постійне нагадування про ціну життя й небезпеку байдужості.

Пам’ятати — це не лише про минуле. Це про наш обов'язок робити все, щоб подібні трагедії більше ніколи не повторилися. Запрошуємо до перегляду. Пам'ятаємо. Шануємо.

.

З ДНЕМ ТУРИЗМУ

Мандри починаються не лише з дороги чи валізи — вони починаються з історії, відкриттів та бажання пізнати рідний край!

Сучасна бібліотека — це не тільки простір для читання, а й справжній культурний та краєзнавчий хаб. Ми прагнемо, щоб про унікальну спадщину, мальовничі куточки та видатних людей нашої громади дізналося якомога більше людей.

Саме тому ми активно розвиваємо онлайн-проєкт «Туристичні магніти Томашпільщини». У ньому ми збираємо та впорядковуємо найцікавіші локації, історичні факти, місцеві легенди та перлини нашого району, роблячи їх доступними для кожного у цифровому форматі.

Сприяючи популяризації локального туризму, ми:

Зберігаємо історію: досліджуємо та цифруємо краєзнавчі матеріали й архівні світлини.

Відкриваємо маршрути: розповідаємо про цікаві місця та «магніти», які варто відвідати на Томашпільщині.

Об'єднуємо громаду: знайомимо читачів із місцевими майстрами, традиціями та культурною спадщиною.

Відкривайте для себе рідний край, надихайтеся його красою та подорожуйте стежками Томашпільщини разом із нами!

Зі святом усіх, хто любить відкривати нове та цінує наш край!

ПАМ'ЯТЬ, ЗБЕРЕЖЕНА В СТОРІНКАХ: ДО ДНЯ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ.

Щороку 22 вересня ми вшановуємо подвиг тих, хто виявив незламність духу, мужність та патріотизм, чинячи опір ворогові у найважчі часи.

До Дня партизанської слави в читальній залі Публічної бібліотеки підготовлено тематичну книжкову виставку «В житті є пам'ять, що ніколи не вмирає…»На виставці представлені видання, які розкривають протистояння та підпільний рух на території України в роки Другої світової війни,маловідомі факти. Цікаві архівні документи та спогади про підпільників і партизанів Вінниччини,яка має свою особливу, сповнену героїзму та драматизму історію підпільного руху. Також історичні дослідження місцевих істориків про партизанський рух нашого краю.

Український партизанський рух під час російсько-української війни — рух опору на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) має глибокі історичні паралелі з партизанським рухом часів Другої світової війни та боротьби УПА. Хоча технології докорінно змінилися, базові принципи, мотивація та методи підпілля залишилися незмінними.

Приходьте, щоб дізнатися більше про справжній характер українського спротиву.

ЛОКАЛЬНИЙ ОНЛАЙН-ПРОЄКТ «ТУРИСТИЧНІ МАГНІТИ ТОМАШПІЛЬЩИНИ»

Томашпільщина — це справжня скарбниця! Дізнаваймося про місця, які, можливо, бачили тисячу разів, але не знали їхньої історії, а також відкриваймо абсолютно нові локації та цікавинки.

Кажуть, історія оживає там, де її пам'ятають. Колись давно на місці, де сьогодні розкинулося неймовірно красиве, оповите вранішніми туманами та сховане під кронами віковічних дерев село Пеньківка, шумів густий ліс.

Джуринські пани змушували селян вирубувати великі ділянки лісу й обробляти землю для посіву. Лісоруби під час робіт поселялися в землянках і курінях. Деякі сім'ї залишалися жити на звільненій від лісу місцевості та будували житло безпосередньо на тільки-но зрубаному лісі — на пеньках. Звідси й походить назва села — Пеньківка. Про те, що в цій місцевості колись шуміли діброви, і досі свідчать назви місцевих полів: «Далекий зруб» та «Середній Зруб».

Водяний млин у селі Пеньківка Томашпільської громади — це одна з найцікавіших пам'яток промислової архітектури та культурної спадщини краю, зведена на мальовничих берегах річки Русавка.

Його історія сягає кінця 1898 року — часу, коли праця й природна сила води були основою життя селян. Річка Русавка мала спокійну, але достатньо сильну течію, що робило це місце ідеальним для млинарства. Місцевий поміщик Жуковський разом із найкращими майстрами та селянами звів споруду з каменю та дерева, якій судилося стати серцем усього села.

І закрутилося велетенське водяне колесо! День і ніч воно обертало жорна, забезпечуючи місцевих жителів та мешканців навколишніх сіл борошном — основою щоденного хліба. Млин був справжнім живим соціальним центром: сюди звозили збіжжя для обмолу з усіх довколишніх полів,чекали своєї черги, обговорювали новини, укладали угоди та просто ділилися життєвою мудрістю.

З плином часу та зміною технологій функцію споруди адаптували під потреби місцевого господарства — протягом тривалого періоду млин використовували для виготовлення комбікормів. Попри всі вихори історії, споруда вистояла.

Сьогодні замовклі механізми Пеньківського млину — це не просто пам’ятка архітектури. Це символ витривалості та живого зв’язку людини з природою. Це коріння пеньківчан, яке й досі пульсує в тихому шумі Русавки.

Хоча старовинні механізми вже замовкли, сама будівля зберегла свій автентичний колорит. Наразі об'єкт розглядається як важливий туристичний магніт Томашпільщини, приваблюючи дослідників і мандрівників, які цікавляться історією та архітектурою Поділля.

Завітайте сюди, щоб відчути спокій річкової течії, доторкнутися до давньої каменки та відчути дух часу, коли сила води й людських рук творила справжні дива…

#Публічнібібліотеки_проєктна_діяльність

#Публічнібібліотеки_краєзнавча_діяльність