Томашпільщина - це справжня скарбниця! 
Дізнаваймось про місця, які, можливо, бачили тисячу разів, але не знали їхньої історії, а також відкриваймо абсолютно нові локації та цікавинки - «Туристичні Магніти Томашпільщини»!
Дізнаваймось про місця, які, можливо, бачили тисячу разів, але не знали їхньої історії, а також відкриваймо абсолютно нові локації та цікавинки - «Туристичні Магніти Томашпільщини»!
Це те місце, де зупиняється час, а тиша стає такою густою, що чути, як росте трава, як про щось шепоче вода старого джерела. Саме тут бере початок джерело криниці «Винниця» в селі Рожнятівка Томашпільської громади.
Криниця оповита легендами і вважається місцем особливої енергетики. «Винниця» протягом століть була основним джерелом питної води для цілого кутка села. Завдяки високій якості води та швидкості наповнення, вона ніколи не висихала навіть у найпосушливіші роки. Місце біля джерела стало центрам громадського життя: тут жінки прали білизну, вимочували пряжу та обговорювали новини. Молодь збиралася на вечорниці, лунали пісні та сміх, а біля води часто зупинялися подорожні.
Існує кілька версій щодо походження назви криниці «Винниця»:Найбільш раціональна версія пов’язує назву з тим, що поблизу цього джерела колись розташовувалася «винниця» — давнє виробництво спиртних напоїв. Кришталево чиста і цілюща вода з криниці була відома не тільки в Рожнятівці. Знали про неї і в інших селах і повітах. Воду із «Винниці» великими конічними діжками, запряженими волами, возили до Володіївців (Могилів Подільського району)для виготовлення ”Володіївецького пива”.
Існує інша легенда, що вода в криниці має силу «омивати провину» або пов’язана з подіями часів козаччини, де слово «винниця» мало символічне значення. Серед старожилів Рожнятівки існує повір’я, що вода з «Винниці» має цілющі властивості, допомагає при хворобах очей та додає сили. Кажуть, колись вона мала силу вина — п’янила серце радістю та зцілювала втомлену душу.
Сьогодні це місце продовжує жити та відроджуватися. Завдяки директору СТОВ "Зелений клин" Олександру Калинчуку та місцевим активістам - джерело розчищене та облаштоване для зручного набору води. Навколо криниці збережено природний ландшафт, що робить її не лише функціональним об'єктом, а й об'єктом еко-туризму. «Винниця» — це серце села, що б’ється в ритмі крапель. Вона пам’ятає дівочі пісні, козацьку спрагу та тиху молитву матері. Вона — джерело, з якого п’є силу сама історія».
А ще, при вї’зді в село Рожнятівка, розляглося урочище «Суходіл». Саме з цією місцевістю пов'язаний давній народний переказ, який вам розкаже кожен житель села – від малого до старого! Легенда про Тимофанову криницю:Давним-давно, ще коли Поділля потерпало від частих набігів та важкої праці на землі, жив у селі Рожнятівка чоловік на ім’я Тимофан (або Тимофій). Він був людиною доброї душі та невтомних рук.
У ті часи в тій частині села відчувався брак доброї питної води. Жінки мусили ходити далеко до річки чи спільних копанок, а влітку, коли сонце нещадно випалювало траву, вода в них ставала каламутною. Тимофан вирішив допомогти людям і знайти справжню «живу» жилу.
Кажуть, він довго ходив околицями з вербовою лозою, аж поки натрапив на місце, де трава була найзеленішою навіть у найбільшу спеку. Саме там він почав копати. Робота була надзвичайно важкою — земля не хотіла віддавати свій скарб, траплялося каміння, але чоловік не зупинявся, бо вірив, що робить справу для односельчан. Нарешті з глибини вдарило чисте, прохолодне джерело. Вода була настільки смачною та прозорою, що люди з усієї Рожнятівки почали приходити саме сюди. Тимофан власноруч облаштував криницю, вимостив її каменем та поставив дерев’яний дашок, щоб листя та пил не псували воду. З роками Тимофана не стало, але криниця продовжувала жити. Її стали називати «Тимофановою» на честь засновника. З Тимофановою криницею пов’язана загадкова легенда. Розповідають, що багато років тому наречена разом із дружками йшла з одного села в інше запрошувати гостей на весілля. Дорогою дівчина захотіла напитися води з криниці. Та сталося лихо – посковзнулася, впала у воду і втопилася.
Давно це було… Та старожили говорять, що вночі ніби бачили постать красивої нареченої в білій сукні, яка переходить дорогу. І непереливки буде тому, хто її побачив! То заблукаєш, то колеса в машині поспускають …
Чи правда це, чи лише народний переказ – ніхто вже точно не знає, та дорогу цю в вечірню годину місцеві жителі стараються оминути.
Такі об'єкти є важливими елементами проєкту «Туристичні магніти Томашпільщини», адже вони створюють неповторний колорит села Рожнятівка та є частиною культурної спадщини нашого краю. 
