Гортаємо сторінки родинного альбому Галини Чорної (с-ще Томашпіль)

У межах краєзнавчого проєкту «Мій край, моя родина у старій світлині» висвітлюються історії родин, чиї долі тісно переплетені з історією нашого краю

Фото 1. На цьому архівному знімку — близька людина нашої родини, тітка моєї матусі Ганна Пилипівна Гаврилюк. У колі рідних її завжди кликали просто й з особливим теплом — «наша тьотя Ганя». Вся її доля пронизана відданістю людям та обраній справі: багато років вона очолювала дитяче відділення Тульчинської районної лікарні на Вінниччині, ставши для багатьох поколінь містян справжнім янголом-охоронцем. Пам’ятаю, мама частенько возила мене до неї на прийом, і я, зовсім мала, щоразу тремтіла перед її суворою, але безмежно доброю постаттю.

Народилася Ганна Пилипівна у буремному 1918 році в мальовничій Мазурівці під Тульчином. Юне серце кликало її до милосердя, тож після школи вона вступила до Київського медичного інституту. До заповітного диплома залишався лише рік, коли спокійний плин життя розірвала війна. Разом із групою студентів дівчину евакуювали до Харкова, де вона екстерном пройшла курс військово-польової хірургії. Далі був фронт, вогненні дороги та важка праця у військових госпіталях у званні старшого лейтенанта медичної служби .

Фото 2, 3 За невтомну працю та високий авторитет у 1963 році Ганну Пилипівну обрали депутатом Верховної Ради СРСР, а її ім'я назавжди вписане до багатотомника «Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область».

Фото 4. Саме там, серед згарищ війни, Ганна врятувала життя пораненому юному пілоту-осетину Володимиру Предвєчному. Врятоване життя переросло у велике почуття, і після перемоги на Тульчинську землю вони повернулися вже удвох .

Володимир Предвєчний присвятив себе друкарській справі: з 1960-х по 1990-ті роки створював історію району на сторінках місцевої преси, друкував брошури та краєзнавчі праці. Та найбільшим здобутком подружжя була їхня родина: разом вони пройшли усе життя, виховавши чудового та талановитого сина Юрія.

Фото 5. У рідному батьківському саду в с. Мазурівка . Родина цінувала кожну мить, проведену разом. Особливо коли з Тирасполя приїздив двоюрідний брат із сім’єю .

На фото зліва направо: Василь Савчук — чоловік двоюрідної сестри Гані з с. Горишківка, поруч — батько Ганни Пилипівни, Пилип Гаврилюк, біля нього — його брат Олекса Гаврилюк. Цей статний красень — гість, двоюрідний брат Іван Демидович Шевчук (директор Тираспольського агрономічного технікуму). До речі, саме завдяки тому, що він захоплювався фотографією, збереглася ця неймовірна колекція світлин усього нашого роду!

Мандруємо поглядом по фото далі:

біля Івана Демидовича в темній хустинці — мати Ганни Пилипівни, Марія Гаврилюк, яка працювала вчителькою початкових класів, далі — доньки Пилипа та Марії: Ганя та Оленка (так її називали всі рідні) з двома своїми донечками. А цей усміхнений хлопчик — син Ганни й Володимира, Юрій. Згодом він стане дуже шанованим науковцем, працюватиме та житиме за кордоном .

Світло їхнього дому зігрівало й мене . Коли я, п'ятнадцятирічною дівчинкою, навчалася в Тульчинському училищі культури на бібліотечному відділі , двері тітки Гані та дядька Володі завжди були відчинені. Там на мене чекала не лише духмяна домашня випічка , а й щира родинна підтримка, пам'ять про яку я дбайливо бережу в серці…

Усі світлини датовані початком 1950-х років. Автор знімків — Іван Демидович Шевчук.

Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани

#Публічнібібліотеки_проєктна_діяльність

#Публічнібібліотеки_краєзнавча_діяльність

ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕРЕСЕНЬ ЗАПРОШУЄ ДО БІБЛІОТЕКИ!

У рамках проєкту з промоції читання «Високе світло імені і слова» Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради презентує цикл книжкових виставок, присвячених видатним вересневим ювілярам.

Книжкова виставка «Письменник, що зазирнув у майбутнє» присвячена 105-річниці від дня народження Станіслава Лема — видатного польського письменника-фантаста, чиї книги перекладені понад 40 мовами світу та видані мільйонними тиражами. Його наукова фантастика — це не просто космічні пригоди , а глибоке дослідження людської природи, меж нашого пізнання, штучного інтелекту та контактів із невідомим.

Цікаві факти про видатного автора:

Станіслав Лем народився та виріс у Львові, де закінчив гімназію та навчався в медичному інституті. Львівські спогади він згодом ніжно описав у автобіографічному романі «Високий Замок».

У своїх працях Лем спрогнозував появу віртуальної реальності (яку називав «фантоматикою»), електронних книг, сенсорних екранів , штучного інтелекту та глобальної комп'ютерної мережі задовго до їх створення.

Його романи «Соляріс», «Непереможний», «Едем», а також іронічні «Зоряні щоденники Ійона Тихого» та «Кіберіада» стали беззаперечною класикою світової літератури.

Літературне повідомлення «Фантастичні світи Герберта Веллса» (160 р. від дня народження) розкриває творчість англійського письменника, одного з основоположників наукової фантастики. Він не просто вигадував захопливі сюжети — Веллс мав дивовижний дар передбачення. У своїх творах задовго до появу в реальному житті він описав:

Лазери та теплові промені («Війна світів»);

Атомну зброю («Визволений світ»);

Авіацію, швидкісні автостради та бездротовий зв'язок («Коли Сплячий прокинеться»);

Automatic двері та системи відеоспостереження .

Його класичні романи — «Машина часу», «Людина-невидимець», «Острів доктора Моро» та «Війна світів» — заклали основи для всієї світової фантастики XX та XXI століть.

Виставка-портрет «Магія незабутніх сторінок Френсіса Скотта Фіцджеральда» (130 років від дня народження) знайомить з творчістю одного з найяскравіших американських письменників XX століття, людини, яка подарувала світові сам термін «епоха джазу».

Цікаві факти про автора та його творчість:

Разом із дружиною Зельдою вони були головною романтичною та епатажною парою свого часу, втілюючи дух нестримних вечірок і творчого піднесення.

Роман «Великий Ґетсбі» сьогодні вважається одним із найвизначніших творів американської літератури, хоча справжнє визнання й світова слава прийшли до книги вже після смерті автора.

Окрім відомих романів, Фіцджеральд написав понад 160 оповідань, серед яких знамените «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».

Виставка-ювілей «Біжать роки у глибину століть» розкриває творчість Семена Дмитровича Скляренка, видатного українського письменника, майстра історичного роману, чий талант подарував мільйонам читачів можливість відчути велич і дух давньоруської доби, створив епічні полотна про наймогутніших правителів Київської Русі , які стали класикою української літератури.

Кілька цікавих фактів про автора та його творчість:

Найвідомішими здобутками письменника стали знамениті історичні романи «Святослав» та «Володимир». Автор також планував третю книгу — «Ярослав», проте передчасна смерть завадила втілити цей задум.

Його твори вражають не лише динамічним сюжетом, а й точним відтворенням побуту, військових походів, дипломатичних тонкощів та атмосфери X–XI століть.

Окрім романів про Київську Русь, Семен Скляренко є автором численних повістей, нарисів, поезій та трилогії «Шлях на Київ», присвяченої подіям Української революції та громадянської війни.

29 вересня Україна відзначає 160-річчя від дня народження Михайла Грушевського — видатного історика, археолога, літературознавца, соціолога, публіциста, а також Голови Центральної Ради Української Народної Республіки. Розгорнута книжкова виставка «Літописець української історії. Михайло Грушевський» розповість вам про постать грандіозного масштабу, людину, яка не лише науково обґрунтувала самобутність українського народу, а й стала одним із головних архітекторів вітчизняного державотворення XX століття.

Кілька важливих фактів про основоположника української науки та політики:

Його монументальна 10-томна «Історія України-Руси» стала справжнім «паспортом» української нації, довівши її безперервний історичний розвиток від найдавніших часів.

Автор понад 2000 наукових праць. Саме завдяки його багаторічній праці на чолі Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові ця інституція фактично виконувала роль першої української Академії наук.

Запрошуємо до читання!