29 січня в Україні відзначають 105 річницю пам’яті героїв Крут – саме тут, біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
«Крути – поразка чи перемога», під такою назвою в читальній залі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради, проходить презентація книжкової виставки, присвячена Дню пам’яті Героїв Крут.
Серед представлених на виставці видань – книга «Крути, січень 1918 року», куди увійшли невідомі і маловідомі документи, свідчення, спогади учасників бою під Крутами.
Зацікавлять читачів матеріали видань «Героїка трагедії Крутів», збірка «Крути», Зарицький В. «Крутянська подія», Байдаченко А. «День перед вічністю». В цих виданнях на основі спогадів учасників бою, роздумах сучасників осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни.
Тоді, в січні ,після прийняття IV універсалу, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки, до Києва рвалася армія Михайла Муравйова…
На захист УНР стали лише близько 300 чоловік – студенти-добровольці українського народного університету ім. святого Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії… Проти них були тисячі – солдати, фронтовики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.
Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. «Понад все вони любили свій коханий край», — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.
