Державність, вимріяна поколіннями!

Щороку, наприкінці літа, Україна відзначає своє головне державне свято – День Незалежності. Дата цієї важливої події незмінна – 24 серпня.

Український народ пройшов довгий шлях до омріяної свободи та незалежності. Цей день – не просто свято. Він символ неділимості та недоторканності земель України.

Чергову 31-у річницю незалежності ми зустрічаємо в умовах війни. Новини про ворожі обстріли, постійні сигнали повітряної тривоги затьмарюють це свято. Проте ми знаємо, що боремося за гідну справу, кожен на своєму фронті захищає рідну землю.

Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради, разом з сільськими бібліотеками – філіями, долучилися до відзначення найважливішого свята нашої держави – Дня Незалежності України! Організувавши бібліотечний марафон книжкових виставок, переглядів, викладок літератури, бібліотеки Томашпільської громади запрошують ознайомитись з інформаційними матеріалами, довідниками, історичною літературою про становлення та здобуття незалежності нашої держави.

Лише завдяки нашій щирій і постійній підтримці одне одного, завдяки згуртованості та увазі до ближнього, ми обов’язково переможемо! Як відзначив Президент України, це наша спільна боротьба! І буде наша спільна ПЕРЕМОГА!

Вічна слава усім, хто віддав життя за Україну! Вічна слава усім нашим захисникам та захисницям! Слава Україні!

15 цікавих фактів про День Незалежності України

• Вперше День Незалежності України відсвяткували 16 липня 1991 року. Однак пізніше дату перенесли на 24 серпня.

• Рішення про проголошення незалежності України було прийнято не політиками, а народом на Всеукраїнському референдумі. Тоді на листочку було лише одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". Понад 90% українців з різних областей відповіли ствердно.

• 24 серпня 1991 року було скликано надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР - сталося це через 3 дні після подавлення путчу консервативних сил СРСР.

• 346 депутатів (навіть комуністична партія УРСР) проголосували за незалежність України.

• Після завершення позачергового засідання (24 серпня 1991 року) біля трибуни опозиціонерами був виконаний гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.

• Вранці 23 серпня 1991 року в звичайному шкільному зошиті була записана чернетка Акту про проголошення незалежності України. Написали її Леонтій Сандуляк та Левко Лук'яненко.

• Внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор запропонував В'ячеслав Чорновіл. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому. Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.

• 24 серпня 1991 року український синьо-жовтий прапор вперше від 1920 року замайорів на флагштоку біля київської міської ради.

• 28 січня 1992 року Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ.

• Синій колір прапора України означає все земне, а жовтий - символізує Творця, Бога-Отця та Вищу Духовність.

• Перший військовий парад, присвячений Дню Незалежності України, відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.

• Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

• Польща стала першою державою, яка визнала незалежність України.

• День Незалежності України святкують також і за кордоном - проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти.

• 2 вересня 1996 року в обіг ввели національну валюту України - гривню.

Переглянути відео за посиланням:

https://www.facebook.com/library.tm/videos/597354741895463/

 Міжнародний день банта

19 серпня Міжнародний день банта. Цю подію стали відзначати зовсім недавно – з 2017 року. Нове свято започатковане компанією Claire’s, яка займається виробництвом різноманітних товарів для дівчат. Святковий день присвячений популярному на весь світ аксесуару, що робить життя кольоровим та яскравим. Дійсно, цей стильний аксесуар давно заслуговував на своє власне свято в календарі, адже він є найпершою прикрасою і дівчаток, і хлопчиків. Всіх нас виписують з пологового будинку в ковдрі: дівчаток - з червоним бантом, а хлопчиків - з синім бантом. Багато століть тому люди використовували для скріплення елементів свого вбрання різні шнурки та зав’язки. Потім їх стали виготовляти у формі бантів із стрічок.

Святкування цього дня покликане привернути увагу до популярної прикраси. У шанувальників модних тенденцій є можливість більше дізнатися про фасони, види бантів, матеріали, з яких їх виготовляють, правила зав’язування аксесуарів до різних подій.

В бібліотеці філії для дітей Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради відбувся тематичний майстер-клас по створення сучасного яскравого бантика, який провела Оксана Сергійчук.

Майстриня розповіла все про бант, з якого матеріалу він може бути виготовлений, його різновиди і використання. Дівчатка спробували самі змайструвати гарні банти. Захід створив атмосферу творчості, грайливості, гарного настрою. Дітям було цікаво дізнатися історію виникнення банта, як атрибута одягу, зачіски та гардеробу.

Веселе свято закінчилося смачним чаюванням.

Переглянути відео за посиланням:

https://www.facebook.com/library.tm/videos/582365310284548

В бібліотеках України зараз успішно функціонують різні проєкти

В бібліотеках України зараз успішно функціонують різні проєкти, спрямовані на опанування державної мови, зняття психологічних бар’єрів для користування нею у повсякденному житті. Сьогодні в читальній залі Публічної бібліотеки відбулось друге заняття уроків вдосконалення української мови «Говорімо українською!» для мешканців Томашполя та тимчасово переміщених осіб, які проживають на території громади.

Директор Томашпільського ліцею, учитель української мови та літератури Майя Миколаївна Шпикуляк розповіла про основні зміни в новій редакції українського правопису 2019 року.

Заглиблюючись в історію, присутні порівняли український правопис 1928 року та 1933 року. Цікаво було попрацювати з фемінітивами, написанням слів разом та окремо. В кінці заняття всі проходили тести, зважаючи на зміни в новій редакції Українського правопису.

Завідувач бібліотеки філії для дітей Євгенія Михайлівна Кукурудза презентувала літературу про видатних українців, в житті яких мова відіграла важливу роль.

Особливістю сьогоднішнього заняття було те, що разом з батьками активно брали участь і діти, адже, як відомо, любов до рідного слова вбирається з молоком матері.

Тож запрошуємо бажаючих в Публічну бібліотеку та приєднуватись до уроків вдосконалення української мови!

«Свято Спаса святкуємо, усім радість даруємо»

 «𝓒𝓫ят𝓸 𝓒п𝓪𝓬𝓪 𝓬𝓫ят𝓴𝔂є𝓜𝓸, 𝔂𝓬𝓲𝓜 𝓹𝓪д𝓲𝓬ть д𝓪𝓹𝔂є𝓜𝓸»

Останній місяць літа багатий народними і церковними святами. Одними з найулюбленіших літніх свят, з якими пов'язано багато прикмет і повір'їв, є Спаси. Українці відзначають три Спаси: медовий, яблучний та горіховий. Кожен із них присвячений трьом різним і дуже важливим святам, які всі присвячені Ісусу Христу, тобто рятівнику, тому вони мають таку назву – спас.

Працівниками Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради проведено народознавчу годину «Свято Спаса святкуємо, усім радість даруємо» та оформлено книжкову виставку по темі.

Перший спас –має фіксовану дату і щороку збігається з початком Успенського посту, тож щороку відзначається 14 серпня. Також цей день називали Маковий Спас або Маковей.

Багато людей 14 серпня святять мед, мак, і приносять у храми маковійчики. Він складається з польових трав і квітів — калини, соняшника, материнки, волошки, чорнобривців, м’яти, колосків вівса, полину та обов’язково макових головок. Такі освячені букети володіли магічною силою і допомагали вберегти будинок від нечистої сили. Ця традиція виникла дуже давно, оскільки саме у ці дні у серпні дозріває мак. Також на Медовий Спас заведено пекти медові пряники, коржики. До них можна додавати мак. Торішній букет не можна викидати, його треба спалити

У народі вважалося, що на Медовий Спас літо дає дорогу осені. Починався збір меду і врожаю. За традицією перший зібраний мед можна було їсти тільки після освячення в церкві. Бажання, загадане з першою ложкою меду, обов'язково збудеться.

Яблучний Спас не затримується і настає через 5 днів після Маковія – 19 серпня. Православні християни в цей день відзначають велике церковне свято - Преображення Господнє.

Вважалося, що в день Яблучного Спаса потрібно спробувати якомога більше фруктів. Це принесе щастя Вважалося, що в день Яблучного Спаса потрібно спробувати якомога більше фруктів. Це принесе щастя в благополуччя.

У період Другого Спаса йде збір врожаю яблук, груш і слив, тому з цих продуктів господині готували пісні страви і пригощали гостей. Згідно з повір'ям, якщо перше яблуко було солодким – рік буде легким і вдалим. Що можна святити на Яблучний Спас:

яблука, виноград, груші, сливи; мед; горіх; цілющі трави; овочі, особливо моркву і цибулю.

Горіховий Спас Останній Спас у серпні має багато назв - Горіховий, Хлібний, Холодний – і відзначається 29 серпня. За старих часів вважалося, що цей день підводив підсумок збору врожаю і відкривав дорогу осені. Також в кінці серпня рясно народили горіхи, що дало одну з назв дню. Люди запасалися горіхами і хлібом на зиму, проводили ярмарки і починали готуватися до холодів. У день Хлібного Спаса не можна відмовлятися від роботи - це могло накликати біди. А знайти подвійний горіх - обіцяло достаток і багатство.

Міжнародний день шульги

 Міжнародний день шульги

13 серпня у світі відзначають День шульги. Свято було засноване за ініціативою британського Клубу ліворуких в 1992 році. Україна, однією з перших на пострадянському просторі, приєдналася до святкування Міжнародного дня лівші. В читальному залі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради проходить презентація книжкової викладки літератури, присвячена цій події.

Приблизно 10-11% всіх людей на планеті – шульги. Передбачається, що роль у визначенні провідної руки можуть грати до 40 генів. Така природа підтверджується статистично: у праворуких батьків народжується 9% лівш. Якщо один з батьків лівша, ймовірність підвищується до 19%, якщо обоє – ймовірність 26%. Серед лівшів більше чоловіків, ніж жінок.

Лівші дуже часто стикаються з дискримінацією — в ісламі не можна їсти лівою рукою, в Китаї лівшів карають із застосуванням травмуючих засобів, у Японії, якщо жінка до шлюбу приховала свою ліворукість, може бути причиною для негайного розлучення. У Туреччині вважають образою, якщо їм при зустрічі протягують “нечисту” ліву руку або лівою рукою подають гроші, в Радянському Союзі лівшів засуджували, висміювали і масово перенавчали на правшів.

Віками велося так, що дитина, яка зачерпнула юшку зі спільного полумиска лівою рукою, відразу діставала по лобі величезною батьківською ложкою. Тих, хто перехрестився лівою рукою нарікали богохульниками.

Сучасний світ створений для людей, які все роблять правою рукою. Решта пристосовуються. На щастя, ліворуких школярів вже не примушують писати правою, хоча і в даний час зустрічаються деякі батьки, вихователі або навіть вчителі, які намагаються перевчити «неправильну дитину» , що викликає психологічні стреси і знижує успішність учнів та навіть хворобу.

Відомим усенародним улюбленцем-лівшею був герой оповідання М. Лєскова «Лівша», який зумів кинути виклик усім правшам, які не змогли підкувати лапки блосі.

Також відомо, що в цілому 40% з нас лівовухі, 30% - лівоокі, і 20% - лівоногі.

У інків же, ліворукість – ознака особливого благословіння вищих сил. Верховний бог ацтеків Віцилопочтлі був ліворуким.

Список відомих людей, які все робили «однією лівою», вражає! Марк Твен, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Бетховен, Сергій Рахманінов. Ліворукими були Юлій Цезар та Олександр Македонський, Карл Великий та Жанна Дарк, Наполеон, Вінстон Черчілль і навіть чотири президенти США - Рональд Рейган, Джордж Буш-старший, Білл Клінтон та Барак Обама , Альберт Ейнштейн, Ісаак Ньютон, художники Леонардо Да Вінчі, Пабло Пікассо, Рафаель ,актори Мерилін Монро та Чарлі Чаплін, композитори - Нікколо Паганіні, Моцарт, Людвіг ван Бетховен.

Серед сучасників шульгами є Білл Гейтс, Пол Маккартні, Мілла Йовович, Анджеліна Джолі, Леді Гага та наші відомі українці - політичний діяч Степан Бендера, письменники Марія Матіос та Віталій Коротич, співак Святослав Вакарчук, відомі спортсмени - Олег Блохін, Олександр Усик, Василь Ломаченко. Відомою українською шульгою була талановита вишивальниця з Криму, довгожителька Віра Роїк, та багато інших, нехай не на стільки відомих, але таких чудових лівшів.

Всесвітній день книголюбів

 Всесвітній день книголюбів

9 серпня бібліофіли всього світу об’єднуються у святкуванні Всесвітнього дня книголюбів. Якщо ви читаєте книги у електронному вигляді з такою ж жагою, як паперовий її варіант, то ви сміливо можете приєднуватися до святкування. Хоча книга у нашому традиційному розумінні – тоненькі сторінки, що пахнуть друкарською фарбою, та твердий перепліт – завжди була і буде залишатися предметом поклоніння книголюбів. Сьогодні це не просто папір, який містить певний текст, а й цінний артефакт.

Свято зародилось у США (Book Lovers Day) і майже одразу стало популярним, а в результаті набуло статусу всесвітнього.

Стрімкий злет популярності книги стався у 18 столітті. Люди середнього статку купували дорогі енциклопедії, навчальну та художню книгу. На початку 19-го століття було винайдено ротаційну машину, яка дозволяла набирати понад 10 тисяч аркушів за годину. Тоді ж виявилася тенденція до збагачення книготорговців, книговидавців та авторів книг. Також книговидавці сприяли тому, щоб якомога більше знизити ціну на хорошу книгу, щоб навіть людина з невеликим достатком могла утримувати вдома цілу бібліотеку.

У середині 20 століття у Європі щорічно з друку виходило по 200 000 назв книг. Сьогодні у світі налічується понад 120 000 000 найменувань книг.

Це свято відзначають письменники, поети, літератори, видавці, бібліотеки, друкарні і книжкові магазини, ну і, звичайно, читачі – ті люди, для яких книга і створюється. Саме читачам, поціновувачам її Величності Книги, в першу чергу, присвячений цей день – Всесвітній день книголюбів .

Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради та бібліотека для дітей вітає зі святом Вас, любі читачі та презентує відеоперегляд «Знавці книги». Долучайтесь до прекрасного завдяки книгам з фондів наших бібліотек

#Українськийінституткниги

Переглянути відео за посиланням:

https://www.facebook.com/library.tm/videos/841093990150414/

 Щорічно 5 серпня світова спільнота відзначає подію, яка для багатьох проходить непомітно, проте є надзвичайно важливою. І це Міжнародний день світлофора. Ми настільки звикли до цього пристрою у нашому повсякденному житті, що навіть не замислюємося над тим, яку важливу роль він виконує. Адже він не тільки регулює та впорядковує дорожній рух, але й рятує мільйони життів.

Цей технічний пристрій, без якого сьогодні важко уявити собі дорожній рух, пройшов тривалий шлях розвитку. Сьогодні цей оптичний пристрій широко використовується у регулюванні руху різних видів транспорту (автомобілів, потягів метро та залізниці, морського та водного транспорту), а також пішоходів.

Дату святкування, а саме 5 серпня, було обрано не випадково. Саме цього дня, у 1914 році, мешканці американського містечка Клівленда (штат Огайо) вперше побачили пристрій, на якому автоматично перемикалися кольорові лампочки. Згодом на вулицях містах з’явилися ще 3 таких світлофора. Автором саме цієї конструкції вважається Джейсон Хог.

На території Західної Європи трибарвні пристрої були встановлені у 1922 році. Перші світлофори з’явилися у німецькому Гамбурзі та у Парижі. У Великобританії світлофор з’явився дещо пізніше, а саме у 1927 році.

В Україні встановлення світлофорів почалося у 30-х роках 20 століття. Перші регулювальні пристрої побачили харків’яни у 1936 році. Станом на 2020-й рік на дорогах України функціонувало близько 5 000 різних світлофорів.

До Міжнародного дня світлофора бібліотека філія для дітей Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради провела годину безпеки «Сам виконуй, ближнього навчай! Безпека на дорозі».

4 серпня 1941 р. трагічна дата в історії Томашпільського краю

 Під час фашистської окупації на Вінниччині загинуло понад 170 тисяч євреїв, серед них померлі від голоду та тифу депортовані з Буковини, Північної Бессарабії та Румунії.

4 серпня 1941 р. трагічна дата в історії Томашпільського краю.

У липні-серпні 1941 року розстріли єврейського населення відбулися у Могилеві, Яришеві, Жабокричі, Чернівцях, Копайгороді, Ямполі, Шпикові. У серпні того ж року нібито за «саботаж у зборі врожаю» розстріляли євреїв у Моївці, Томашполі, Борівці.

По всій території подільського краю розкидані сотні «Бабиних Ярів», які не повинні дозволити прийдешнім поколінням забути про цю трагедію.

Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради презентує викладку літератури «4 серпня 1941 року - трагедія, історія, пам’ять…». Серед представлених матеріалів про трагічні віхи історії – дослідження єврейського гетто в Томашполі І.П.Бабія, повість «Дороги вели на південь» В.А. Сауляка.