ПИСЬМЕННИЦЬКИМ МАРШРУТОМ ТОМАШПІЛЬЩИНИ.

 

Щедра письменницькими талантами Томашпільщина! Яскравим свідченням цього є оформлена в читальній залі Публічної бібліотеки книжкова виставка «Письменники рідного краю, дарують нам творів розмай», яка приурочена Всеукраїнському дню краєзнавця.

Виставка розкриває чарівний світ талановитих поетів, письменників, дослідників рідного Томашпілля. Кожен із авторів торує свій шлях у літературу, кожен по-своєму сприймає світ, але всі вони об´єднані однією любов´ю до людей праці, неповторної краси рідного краю. Майже всі вони народились у нашому благодатному краї, тут навчались, зростали і своєю працею, знаннями, уміннями і талантом досягли заслуженої слави.

Гідне місце на виставці займають книги Володимира Сауляка, який рано пішов з життя, але залишив свій слід на літературному поприщі Томашпільщини.

Всіх шанувальників творчості та таланту місцевих авторів запрошуємо відвідати книжкову виставку.

РУБРИКА «ПО КНИГУЄМО!»

  пропонує вашій увазі книгу Сари Джіо «На добраніч, Джун».

Сара Джіо - американська письменниця, журналістка та радіоведуча, авторка бестселерів. Її твори переведено понад 25 мовами. Авторка веде блог про здоровий спосіб життя, публікує статті у престижних виданнях.

«На добраніч, Джун» - книга, яка змушує вірити в дива.

Про що сюжет? Головна героїня, Джун Андерсен, - успішна банкірка з Нью-Йорка, їй тридцять п’ять, вона віце президентка великого банку, і все її життя повністю присвячене роботі, адже гальмувати не можна ані на секунду. Часу на відпустку і навіть на короткий перепочинок зовсім немає: «Допитливе дівчатко з білявими кісками й носом, вічно встромленим у книжку, виросло у тітку, що не має часу на близьких, а на книжки й поготів». Підйом о п’ятій, а потім напружений робочий день допізна. Однак організм Джун уже не витримує таких шалених навантажень і починає давати збої. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям Джун відмовляється лягати в лікарню.

Але зробити паузу таки доведеться. Джун отримує листа, де повідомляється про смерть її двоюрідної бабусі Рубі, з якою вона була дуже близька. Джун вирушає до Сіетла, аби вступити у володіння крамницею дитячих книжок «Синя пташка», що належала бабусі.

Разом зі спадком на Джун чекає несподіване материнство. Дівчина стане матір’ю новонародженої донечки смертельно хворої сестри Емі. Переглядаючи речі тітоньки Рубі, Джун знаходить листи, приховані серед сторінок книжок, що відкривають несподівану історію та велику сімейну таємницю, яка переверне життя героїні з ніг на голову.

То хто ж такий цей «Джей - Пі?», якого відчайдушно шукає Джун, а чи знайде? Як складеться доля старої книгарні? Як зміниться особисте життя головної героїні? Книга розповість. Запрошуємо прочитати. Дізнаєтесь….

«На добраніч, Джун» буде цікавою для тих, хто полюбляє історії про пошук гармонії, сімейні таємниці та теплі, душевні книги, що надихають на зміни в житті.

ДЕНЬ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ: ВІД IX СТОЛІТТЯ ДО СЬОГОДНІ.

24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури, свято, яке повертає нас до спільних витоків мови та культурних надбань, духовно поєднує всі слов’янські народи.

Працівниками Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради оформлено книжковий дрес-код «Мова – то серце народу». Де читач відкриє для себе цікаві освітні факти про мову.

10 фактів які слід знати !

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї та є найбагатшою на лексику серед усіх слов’янських мов.

*Витоки української мови сягають часів Київської Русі, коли у IX-X століттях з’явилися перші писемні пам’ятки давньоруської мови.

Найдавнішими писемними пам’ятками, написаними українською мовою, вважаються “Остромирове Євангеліє” (1056-1057 рр.) та “Ізборник Святослава” (1073 р.).

У нашій мові існує понад 10 000 фразеологізмів та приказок, які роблять її неймовірно колоритною та виразною.

Українська мова зберегла багато слів, які походять з давньоруської мови, таких як “мир”, “челядь”, “чарка” та “казка”.

Українська мова отримала статус державної мови в Україні лише в 1989 році, після тривалого

періоду русифікації в радянські часи.

Слово “війна” в українській мові не має роду, тоді як в інших слов’янських мовах воно є жіночого роду.

Українська мова має безліч діалектів, наприклад, гуцульський, лемківський та бойківський, які відрізняються своїми особливостями вимови та лексики.

За даними ООН, українською розмовляють близько 45 мільйонів людей у всьому світі, що робить її однією з найпоширеніших слов’янських мов.

Щороку в Україні відзначається День української писемності та мови (9 листопада), який підкреслює важливість збереження та розвитку рідної мови.

Українська мова має одне з найбільш поширених слів-паліндромів – “ром мор”.

Володіння державною мовою є важливим для забезпечення рівних можливостей у сферах освіти, працевлаштування та громадського життя.

Українська мова є живим організмом, який постійно розвивається та збагачується. Кожен з нас відіграє роль у її збереженні та популяризації для майбутніх поколінь.

Зараз Україна проживає найважчий етап у своїй сучасній історії – війну з росією. За свою свободу українці борються щодня на різних фронтах. Не виключенням є і мова, адже мова – це зброя, це ідентифікатор нації, і зараз ніхто з цим вже не сперечається.

БОРЦІ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ.

Щороку 23 травня в Україні вшановують День Героїв, усіх, хто в різні епохи зі зброєю в руках, або словом стояв на захисті України – від князів і козаків до воїнів сучасної війни.

На знак пам’яті патріотів України, в читальній залі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради, оформлено коментовану патріотичну виставку «Пам’ятаємо наших героїв, що за волю поклали життя».

Читачі бібліотек мають нагоду поринути у світ української історії, подій минулого, видатних особистостей та ознайомитись з художніми, науково-популярними виданнями про українських вояків - борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та військових ЗСУ, які віддали свої життя у повномасштабній російсько-українській війні за свободу України.

Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять загиблих Героїв . Честь і слава тим, хто нині стоїть на рубежах і оберігає наш спокій.

ЩОБ У МИРІ І ЗЛАГОДІ ЖИТИ!

Сьогодні, 21 травня Україна вперше відзначає День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – нове державне свято, запроваджене Указом Президента 27 грудня 2024 року. Його мета – утвердження національної ідентичності, підтримка культурного розмаїття та зміцнення єдності українського народу. Це свято також символ спротиву знеособленню, яке нав'язує агресивна імперська політика

В читальній залі Публічної бібліотеки організовано книжково - ілюстративну виставку: «Барви націй на книжкових сторінках», яка нагадує про те, що Україна завжди була і є багатонаціональною державою, де кожна нація робить свій унікальний внесок у культуру, розвиток та захист незалежності держави.

Сьогодні, як ніколи, важливо підтримувати національну згуртованість, повагу до прав корінних народів і національних меншин. Ми різні за походженням, культурою, віросповіданням – але нас єднає любов до України!

.