І сьогодні його продовжує антонівчанка Анжела Іваніцька, яка майстерно втілює свої ідеї та мрії на полотні – вишиває бісером. 
Її зовнішня скромність таїть велику енергію та яскраву фантазію. Хоча по природі непосидюча, та коли йдеться про улюблене хобі - пані Анжелу не впізнати! Бувало пів дня невідривно сидить за улюбленим заняттям, бо воно її до душі. Коли жінка вишиває - час зупиняється. Вона не помічає, як сідає сонце, її погляд зосереджений, а обличчя світиться спокоєм. Закінчивши роботу, майстриня довго милується вишивкою.
Її зовнішня скромність таїть велику енергію та яскраву фантазію. Хоча по природі непосидюча, та коли йдеться про улюблене хобі - пані Анжелу не впізнати! Бувало пів дня невідривно сидить за улюбленим заняттям, бо воно її до душі. Коли жінка вишиває - час зупиняється. Вона не помічає, як сідає сонце, її погляд зосереджений, а обличчя світиться спокоєм. Закінчивши роботу, майстриня довго милується вишивкою. 
З самого початку вишивала нитками в різних техніках: гладдю, качалочкою та хрестиком. Створила для своїх трьох синочків сорочки - обереги, рушники, в яких закладена безмежна материнська любов та щира молитва за долю своїх дітей. 
З часом, до душі припало вишивання бісером, а особливо створення ікон. Це кропітка робота, що вимагає спокою та щирої віри. Її ікони – це святині, які за повір’ям, захищають оселю. Сяйво бісеру додає роботі об’єму та яскравості, роблячи її живою. Через дрібні мерехтливі краплі скла передається краса духовного світу. Вишиваючи лики святих, жінка молиться за мир в Україні та щасливе майбуття для своїх дітей. Коли робота завершена, вона вимагає обережного поводження, дбайливого догляду. Дивлячись на готовий виріб, жінка відчуває гордість – це ж вона створила власноруч таку красу!
Тож пропонуємо і вам, шановні наші томашпільчани, насолодитися красою мережива з бісерних мрій майстрині Анжели Іваніцької. Переглянути відео запосиланням;
Немає коментарів:
Дописати коментар