РУБРИКА " ПО КНИГУЄМО"

 Сьогодні в нашій постійній рубриці "ПО КНИГУЄМО!"

глибока, прониклива й неймовірно відверта книга української письменниці та комунікаційниці Христини Морозової - «Фанатка. Біполярна історія» видавництва Віхола .

Це роман про ментальне здоров'я, внутрішні війни, збереження історичної пам’яті , любов до мистецтва та вміння прийняти іншого - з усіма його тріщинами й чудовиськами .

Про що книга?

Головна героїня Анна живе на емоційних «гойдалках»: манію змінює важка депресія, і цей колообіг здається безкінечним, адже у неї - біполярний розлад . Колись громадська активістка, а після важкого психозу й перебування у психіатричній лікарні — касирка у супермаркеті, на дозвіллі Анна захоплюється мистецтвом.

Її єдині віддушини - лекції з історії мистецтва та їхній викладач, відомий арткритик Владислав. Вона не пропускає жодної публічної події за його участі, всіляко намагається бути поруч, хоч і на безпечній відстані. І в якийсь момент Влад випадковим чином переселяється жити до майже не знайомої Ані.

Владислав - блискучий лектор із лабрадором , який самотужки бореться проти знесення історичної садиби Олександра Мурашка в центрі Києва й водночас намагається приборкати власну алкогольну залежність. А ще у Влада четверта стадія онкозахворювання, а це значить, що він на порозі смерті.

Доля зводить їх під одним дахом. Але замість банальної любовної лінії читач отримує щось значно цінніше й рідкісне для сучасної літератури - історію глибокої, прийнятної й щирої людської підтримки , де двоє вразливих людей стають опорою одне для одного без жодних прикрас. Між Владом і Анною зароджуються химерні стосунки, де опорою для вже безпомічного Влада стає часто безпомічна Аня, яка, звісно ж, підхоплює його справу — захист культурної пам’ятки .

«Всередині нас тривають війни з власними чудовиськами . Мистецтво допомагає хоча б у якихось із них перемогти» .

«Смерть не забирає так багато, як забирають забуття і байдужість. Мертвим усе одно, що ми потім зробимо з їхньою пам'яттю. Їм це не потрібно. Це потрібно вам, живим. Нам» .

Книга чесно й без романтизації показує, як це - жити з психічним розладом у сучасному суспільстві, де нормальність часто є лише умовною маскою . На тлі особистих драм висвітлюється тема громадського активізму, збереження культурної спадщини Києва та боротьби за пам’ять . Історія мистецтва виступає тут не просто тлом, а повноцінним персонажем, який допомагає триматися за життя .

Книга чекає на свого читача на полицях нашої бібліотеки!

Які книжки про ментальне здоров'я чи мистецтво вразили вас найбільше? Поділіться в коментарях!