Мій край, моя родина у старих світлинах

 

Світлини сімейного альбому Шевчука Олександра Івановича, с. Олександрівка, Томашпільської ТГ.

1 Фото. На фото зупинилася мить створення молодої сім’ї. Хребтій Юхтим Антонович,1902 р.н. одружується з шістнадцятирічною красунею Андруховою Ганною Григорівною,1911р.н.

Побралися молодята з великого кохання в далекому 1927, в лютому місяці. Наречені з працьовитих заможних родин, які ще не знають колгоспів, розкуркулення та голодомору. На наречених білі вишиті сорочки з домотканого полотна. Молода у віночку з воскових квітів з биндами. Поверх спідниці попередник (фартух) із візерунчастого шовку. На поясі зав'язана розшита квітами хустка. Поверх одягу, впадають в очі багато разків коралів, намиста, та різних пацьорків. Шию прикрашає згарда (гердана) - прикраса у вигляді стрічки, виготовленої з різнокольрових намистин. На молодому - модний шерстяний костюм та добротні черевики, пошиті на замовлення у томашпільських євреїв-шевців. В якості подарунку на весілля, дядько Юхтима подарував молодим місце під забудову. В тому ж році була побудована хата, в якій народилося у щасливого подружжя п'ятеро дітей. На цьому подвір'ї проживає вже четверте покоління нащадків Юхтима та Ганни Хребтіїв.

с. Олександрівка 1927 рік.

2 Фото. Пройшли роки. Вже й донька Юхтима і Ганни Хребтіїв Ольга, зі своїм нареченим Іваном на весільний рушник стали. Яким же гарним та веселим було то весілля! Про нього навіть в газеті «Слово хлібороба» за 15 червня 1965 року написали! Стаття називалася "Гримить комсомольське весілля". Як передова свинарка колгоспу «Радянська Україна» села Олексадрівки, Ольга Юхтимівна Хребтій, виходить заміж за передовика – тракториста Івана Онуфрійовича Шевчука.

с. Олександрівка 1965 рік.

3 Фото. Другий день весілля. На подвір'ї молодої Ганни Хребтій весело грають Олександрівські музиканти: Іван Дармороз, Іван Стахов, Іван Паламарчук «до гільця». Весільне соснове деревце, гільце, втикали в запашний коровай. Кожну гілку прикрашали квітками, колоссям, калиновими ягодами, шишками хмелю, кольоровими, золотими й срібляними нитками, стрічками й квітами з кольорового паперу. Поєднання гільця і хліба символізували єдність двох родів. Весело танцюють сусіди, колеги з ферми та родина. Серед гостей: Ніна Озеранська, Галина Галуша. Впізнавайте, односельці, своїх рідних та знайомих!

У сім'ї Шевчуків народилися два сини. Вже немає батьків, та залишилося багато світлин, документів про життя гарної, працьовитої родини у сина Ольги та Івана - Олександра, які він передасть дітям та онукам, щоб не забували своє коріння…

с. Олександрівка 1965 рік.

4 Фото. На цьому фото юні олександрівські музиканти на одній із репетицій в Олександрівському клубі. Серед них: Шевчук Саша, Бойко Олег, Заєць Саша, Соловей Саша, Гнесько Саша і Володя, Максимець Діма і Саша, Дмитрук Саша, Гудима Василь, Уськов Володимир. Керівник оркестру - Василь Богачук, який двічі на тиждень добирався з с. Липівки на репетицію до Олександрівського клубу. Духовий оркестр села з успіхом брав участь у багатьох районних масових заходах, урочистостях села, а також весіллях.

с. Олександрівка 1985рік.

Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани

#Публічнібібліотеки_проєктна_діяльність

#Публічнібібліотеки_краєзнавча_діяльність

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТВ'ЯЗНЯ.

 

У пам’ять про хвилі репресій радянських часів та на знак вимоги звільнити усіх сучасних політв’язнів-українців наша країна 12 січня вшановує День українського політв’язня.

В читальній залі Публічної бібліотеки діє книжкова виставка – хроніка: «День українського політв’язня: історії, які варто пам'ятати не лише 12 січня», як шана тим, для кого переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу.

Цей День відзначають із 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. В 1972-му році, 12-14 січня, відбувся «генеральний погром» – найбільша хвиля репресій проти українських дисидентів, які боролися за незалежність України. Тоді за дві доби було затримано та заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху України – шістдесятників, правозахисників, дисидентів. Серед затриманих у ці дні були: Іван СВІТЛИЧНИЙ, Євген СВЕРСТЮК, Василь СТУС, Леонід ПЛЮЩ, Зіновій АНТОНЮК, Іван ДЗЮБА, В’ячеслав ЧОРНОВІЛ, Михайло ОСАДЧИЙ, Іван ГЕЛЬ, Стефанія ШАБАТУРА, Ірина СТАСІВ-КАЛИНЕЦЬ – усіх і не перерахувати… Майже всі заарештовані були засуджені за «антирадянську агітацію та пропаганду» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії, а згодом – у Сибір та Казахстан.

Сьогодні, під час повномасштабної війни на території України, словосполучення «українські політв'язні» знову стало частиною нашого життя. Через тюрми та катівні росії пройшли тисячі наших співвітчизників: українських вояків, які захищають українську землю від московітів.

Ми подумки сьогодні із тими, хто перебуває в неволі. Щиро вдячні тим, хто пройшов через випробування, не зрадивши себе і Україну. Хай кожен український політичний в’язень повернеться додому живим! Слава Україні! Героям Слава!

НА КРИЛАХ СИМОНЕНКОВОГО СЛОВА

8 січня народився Василь Симоненко – український поет, учасник руху опору. Він був одним із числа шістдесятників. Життя поета обірвалося досить рано, але своєю діяльністю та працями він залишив глибокий слід у серці кожного українця.

Сьогодні поезія Симоненка, у якій він возвеличував любов до рідної землі, трепетно відгукується всім нам як ніколи раніш.

На абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради до 90 річчя від дня народження Василя Андрійовича Симоненка проходить презентація книжкової виставки: «Протест проти системи – це частина його життя».

Як вже згадувалось, Василь Симоненко прожив усього лише 28 років. Але протягом усього свого життя він прагнув відродити у своїх сучасників національну гідність, самосвідомість. Головним його завданням залишалося вшанування пам’яті про тих, хто загинув від рук радянського режиму – адже потрібно знати свою історію, щоби вона більше ніколи не повторилась.

Голос поета з відеоресурсу: https://www.google.com/search...

Переглянути відео за посиланням;

https://www.facebook.com/library.tm/videos/1127481439007000/

«Я нічого не писав від себе. Лише записував почуте і відчуте.»

На абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради розпочала промоцію читання 2025 - виставка ювілей:

«Високе світло імені і слова». Сьогодні вона відзначає 90 річчя від дня народження Миколи Даниловича Сома – українського поета-шістдесятника, публіциста. Члена Спілки письменників України з 1958 року, лауреата премій імені Володимира Сосюри та Остапа Вишні.

Микола Сом - автор багатьох поетичних книг: "Йду на побачення", "Хроніка воєнного дитинства", "Присвяти і послання", "Сто епітафій", книжок прози "З матір'ю на самоті" та "Як я Сталіна хоронив", а також відомих ліричних пісень.

Всім українцям, ще з дитинства, припала до душі колискова «Рученьки-ніженьки» на слова Миколи Сома, яка протягом 24 років лунала в ефірі телепрограми «На добраніч, діти», пісня увійшла до Книги рекордів Гіннеса.

Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах; «Коли починається юність», «Хлопчики», «Артист із Коханівки», «Чорноморочка», «Місяць травень», «Їхали ми, їхали» та інших.

Запрошуємо до перегляду тематичної виставки «Присвяти і послання Миколи Сома».

#Читай_українське

ВАСИЛЬ СТУС – ПОСТАТЬ, ЩО ЄДНАЄ УКРАЇНУ

6 січня 1938 року, на самий Святвечір, народився Василь Стус - видатний український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Він - один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).

За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури, рідної мови Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув 4 вересня 1985 року.

Упродовж тривалого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав. Його творчість є помітним явищем української та світової літератури.

До 87-річчя від дня народження Василя Стуса, українського поета, прозаїка, перекладача в читальній залі та на абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради проходить презентація книжкових виставок «Василь Стус - постать над плином часу» та « Терпи, терпи - терпець тебе шліфує, сталить твій дух - тож і терпи, терпи…»

Експозиція містить видання творів, збірки поезій В. Стуса, листування поета, біографічні матеріали, спогади сучасників та наукові видання, що присвячені дослідженню життєвого та творчого шляху поета.

#Читай_українське

ДЕНЬ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ В БІБЛІОТЕЦІ

.

Це свято відзначається 2 січня на честь одного з найвідоміших і найвпливовіших письменників-фантастів 20 століття – Айзека Азімова. Воно з’явилося 2012 року в США і відтоді приваблює багатьох любителів жанру.

Наукова фантастика не тільки розвиває уяву і творче мислення, а й стимулює інтерес до науки і техніки, змушує замислитися над глобальними проблемами людства, таких як екологія, етика, соціальна справедливість, війни та конфлікти. Наукова фантастика впливає і на інші види мистецтва, як-от кіно, музика, живопис і комп’ютерні ігри. Багато фільмів і серіалів за мотивами науково-фантастичних творів стали культовими і популярними в усьому світі. Наприклад, “Зоряні війни”, “Матриця”, “Назад у майбутнє”, “Термінатор” та інші.

В Публічній бібліотеці Томашпільської селищної ради організовано тематичну виставку

« Фантастична література і її передбачення». Запрошуємо до перегляду!

ВСЕВОЛОД ЗІНОВІЙОВИЧ НЕСТАЙКО - ПРОВІДНИК У СВІТ ДИТИНСТВА

Дитячий бестселер Всеволода Нестайка став гарним подарунком юним томашпільчанам від Видавничого дому «Школа».

Всі книги та оповідання Нестайка відрізняються яскравими персонажами, веселими і захоплюючими пригодами, фірмовим авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують в дітях тільки позитивні якості.

Герої «Лісової школи» із задоволенням розкажуть тобі про пригоди,які відбувалися з ними.

Їжак Колько Колючка, заєць Кося Вухань були страшенними боягузами, вони боялися вітру і дощу, блискавки і грому, і навіть своєї тіні. Але одного разу на уроці математики учні лісової школи побачили НЛО! А вже наступного дня безслідно зникає їхній однокласник. А потім ще двоє. І ще. Кося Вухань і Колько Колючка навіть не встигли нічого з’ясувати, бо теж зникли…

Пригод у лісовій школі, як і кожній звичайній школі, дуже багато. А ти ще з ними не познайомився? Тоді завітай до бібліотеки – покнигуємо!