ЛІТЕРАТУРНИЙ червень ЗАПРОШУЄ ДО БІБЛІОТЕКИ!

В рамках проєкту з промоції читання «Високе світло імені і слова», Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради знайомить своїх користувачів з циклом книжкових виставок про видатних ювілярів червня.

10 червня свій 75-річний ювілей святкує майстер історичного роману — Василь Шкляр. Книги Шкляра розлітаються величезними накладами, а його культовим романом «Чорний Ворон» зачитувалися навіть ті, хто раніше взагалі не тримав у руках історичну літературу. Він зміг зробити українську історію гостросюжетною, живою та безкомпромісною. Виставка - автограф: «Василь Шкляр – найбільш читаний та «містичний» сучасний письменник» розкриє вам, шановні читачі, чому Шкляра вважають «містичним»?

*Письменник неодноразово зізнавався, що під час роботи над історичними романами відчуває особливий зв'язок із минулим. Багато містичних збігів траплялося під час пошуку архівних матеріалів — потрібні документи чи свідчення ніби самі «приходили» до рук автора.

*У його творах завжди присутня легка таємничість українського містицизму, козацького характерництва та глибокої філософії. Мова Шкляра — соковита, магічна, вона затягує з першої сторінки.

*Його книги виявилися пророчими. Описуючи боротьбу повстанців Холодного Яру чи героїв УПА у минулому столітті, Шкляр фактично передбачив характер сучасної війни України за свою незалежність.

6 червня день народження Томаса Манна — одного з найвизначніших письменників у світовій історії, філософа та лауреата Нобелівської премії. До цієї дати бібліотека пропонує своїм читачам літературну подорож по творчості письменника: «Томас Манн у світовому мистецтві».

Серед його найвеличніших творів: «Будденброки» — епічна хроніка занепаду однієї родини, за яку письменник у 1929 році отримав Нобелівську премію; «Зачарована гора» — інтелектуальний зріз передвоєної Європи, де високогірний санаторій стає моделлю всього людства; «Доктор Фаустус» -трагічний роман про геніального композитора, що уособлює духовну кризу та трагедію Німеччини у ХХ столітті.

Цікаві факти про ювіляра

*Манн читав лекції та мав ступінь почесного доктора у Гарварді, Оксфорді та Принстоні. При цьому він так і не здобув вищої освіти, а в юності навіть покинув гімназію, бо терпіти не міг шкільні обмеження.

*Коли у 1929 році комітет присудив йому премію, Манн був дещо розчарований. Шведська академія офіційно вручила нагороду з формулюванням «за роман "Будденброки"» (написаний ще у 1901 році), проігнорувавши його свіжіший і масштабніший шедевр — «Зачаровану гору».

Чи може одна книга змінити долю цілої країни та звільнити мільйони людей? Історія доводить: так, якщо ця книга написана серцем. 14 червня виповнюється 215 років з дня народження Гаррієт Бічер-Стоу — американської письменниці, феміністки та палкої борчині за скасування рабства, чиє ім'я назавжди вписане в історію світової літератури. До вашої уваги виставка – портрет «Маленька жінка, що розпочала велику війну».

Її найвідоміший роман «Хатина дядька Тома» (1852) став справжнім вибухом. Описуючи страждання рабів на американському Півдні, Гаррієт не просто створила художній сюжет — вона змусила суспільство зазирнути в очі жорстокій реальності. Твір настільки загострив суспільну дискусію навколо рабства, що став одним із каталізаторів Громадянської війни в США. Існує легенда, що під час зустрічі в Білому домі президент Авраам Лінкольн привітав письменницю словами: «Тож ви і є та сама маленька леді, яка написала книгу, що розпочала цю велику війну?»

Цікаві факти про письменницю, які ви могли не знати:

*Гаррієт мати сімох дітей. Більшу частину «Хатини дядька Тома» вона писала на кухні, відволікаючись на домашні справи та виховання малечі.

* Роман «Хатина дядька Тома» свого часу мав сильний вплив на українську інтелігенцію (зокрема на Тараса Шевченка та Івана Франка), адже проблема кріпацтва в Російській імперії була надзвичайно схожою на рабство в США. Шевченко захоплювався ідеями письменниці, мріючи про волю для свого народу.

Він був не просто актором чи режисером — він був самою душею українського екрана. Іван Миколайчук прожив усього 46 років, але встиг створити цілий всесвіт, де українська культура говорить зі світом на рівних — гордо, поетично та незабутньо. До 85 річчя від дня Миколайчука Івана Васильовича- українського кіноактора, сценариста, кінорежисера, письменника, діє тематична виставка літератури «Іван Миколайчук – душа поетичного кіно». Митець є Лауреатом Шевченківської премії 1988 року. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи.

Його називали «національним генієм» та «білим птахом із чорною ознакою». Його Іван Палійчук у «Тінях забутих предків» назавжди закарбував образ гуцульського Ромео у світовому кінематографі. Проте за всесвітнім визнанням ховалася непроста доля людини, яка вперто відмовлялася грати за правилами радянської системи.

Ось кілька глибоких, зворушливих і подекуди маловідомих фактів про митця:

*Сергій Параджанов затвердив Миколайчука на роль у «Тінях забутих предків» в останній момент. До цього на роль планували іншого актора. Але коли 22-річний студент Іван пройшов кінопробу, Параджанов був настільки вражений його талантом, що вигукнув: «Він перевернув усю нашу кіногрупу!»

*Коли Іван одружувався зі своєю єдиною коханою Марічкою (акторкою та співачкою), у молодого подружжя не було коштів на святкування. Гроші на весільні обручки та скромний костюм для нареченого Іван позичив у свого викладача — видатного режисера Віктора Івченка.

* Незважаючи на шалену популярність у народі, радянська влада вважала Миколайчука неблагодійним через його відверту проукраїнську позицію. Його дипломну режисерську роботу «Вавилон ХХ» довго не пускали на екрани, а самого актора на багато років позбавили можливості зніматися та ставити фільми, викреслюючи його прізвище зі списків. Це фактично зламало його здоров'я.

* Коли стрічка «Тіні забутих предків» здобула десятки міжнародних нагород, Миколайчука помітили за кордоном та запрошували зніматися в Голлівуді, але радянське керівництво просто не випустило актора за кордон, відповівши іноземним продюсерам, що він «зайнятий на зйомках».

Тож запрошуємо до червневого читання!