Рубрика "ПО КНИГУЄМО!"

 Завершує 2025 рік книга Софії Андрухович «Амадока».

Цю книгу оцінить не кожен читач, вона - не для всіх. Вона химерна, чудова, складна, моторошна, багатошарова, красива, страшна, важлива… Вона - про пам’ять: самоусвідомлення через пам’ять поколінь, знання спільної історії та історії власного роду, про генетичний біль. Після останньої сторінки – більше запитань, які залишилися без відповіді.

Читається дивно: то запоєм, то змушуючи прочитати хоч кілька сторінок. Амадока - найбільше в Європі озеро, позначене на картах Геродота приблизно на місці сучасної Тернопільщини. Чи існувало воно насправді? Куди ділось? Випарувалось? Запалось? Висохло? Це містифікація? Помилка? Невідомо й цікаво...

«Амадока» проводить через три центральні теми: повернення бійця з амнезією з війни на Донбасі, Друга світова війна на Галичині (УПА, Голокост) і Розстріляне відродження. Три великі травми українців.

Героїв багато, вигаданих і реальних, багато міркувань про життєві дилеми: про дорослу любов бабусі Уляни й єврейського хлопчика Пінхаса. Про сестру бабусі Нусю, захоплену священиком-вояком УПА, і її доленосний вибір. Про таємничого скульптора XVIII століття Йогана Георгія Пінзеля, про єврейського легендарного праведника Баал Шем Това, про Сковороду, про Зерова…

«…Вона шепотіла йому на вухо історію. Історію його життя – все, що було їй відомо: як його звали, хто він і звідкіля, ким були його батьки, як минуло його дитинство. Все, що колись він розповідав їй про себе сам, ще на початку їхньої любови: в темряві, в обіймах, гола шкіра до голої шкіри.

...Чи була Романа здатна знайти слова для того, щоб відкрити Богданові історію участи його родини в найбільшій катастрофі? Як вона могла описати тіла на вулицях, трупи в ямах, розбиті голови дітей, випатрані помешкання, обтягнуті пожовклою шкірою кістяки, яких гнали вулицями до товарних вагонів, повз будинки, з вікон яких визирали перелякані сусіди? Як сказати, що одними з цих сусідів були Богданові родичі? Як розповісти, звідки взялися шрами на зап’ястях Богданової баби?

Як Романі було пояснити йому, що вся ця історія й спричинилася в результаті до втрати ним пам’яти? Що саме тому вона, його дружина, стала чоловіковою пам’яттю…

… фотокартка: сестри в садку

У тебе буває, що коли гортаєш дуже старі фотографії – нечіткі, розмиті, вибляклі, з брунатними плямами невідомого походження, випадково поставленими багато років тому, через які зовсім неможливо розрізнити виразу й рис обличчя, визначити людину – почуваєшся, як на старому кладовищі? Ти зауважував, що колись люди фотографувалися без посмішок?...

… Пінхас торкнувся її передпліччя і заговорив, затинаючись і хвилюючись, мало не захлинаючись від емоцій. Він сказав, що страшенно радий її бачити, що весь цей час він думав про неї, згадував кожен день, кожну хвилину, яку вони провели разом, їхній тунель, і міст, і ріку… і подорож до Амадоки…»

ПИЛИПИ–БОРІВСЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ – 85 РОКІВ!

2025 рік знаменний для бібліотечної спільноти Томашпільщини ще одним славним ювілеєм. Вітаємо Пилипи-Борівську бібліотеку! Бажаємо щоб кожен тут зміг знайти завжди пораду і підказку, проникнути в таємницю історії або в казкову пригоду, підвищити рівень інтелекту або просто дізнатися щось нове. Нехай книга завжди залишається вірним другом, а бібліотека — надійним сховищем цих друзів.

Далекий 1940 рік. При Пилипи-Борівській восьмирічній школі створено бібліотеку, яку відвідували не лише учні, а й усі жителі села. Фонди зростали завдяки дарункам односельчан. Тому, в 1950 році вирішено перемістити бібліотеку в інше приміщення (сьогодні тут сільске відділення зв'язку).

Першим бібліотекарем сільської бібліотеки стала Сиротіна Агафія Кіндратівна. Авторитет бібліотеки зростав, поповнювався книжковий фонд, який в кінці 50-х, початку 60-х роках нараховував біля 4345 книг та брошур. Нова література викликала інтерес сільських трудівників до книги. Бібліотека стала надійним помічником в проведенні всіх заходів села. Ідеологічна політика держави 60 –70 -х років була спрямована на забезпечення бібліотек кваліфікованими кадрами. В 1974 році завідуючою бібліотеки було призначено Пендей Анастасію.

В 1976 році в травні місяці після закінчення Тульчинського училища культури очолила сільську бібліотеку Тименюк Валентина Андріївна.

В 1977 році в Пилипах Борівських побудований Будинок культури, для сільської бібліотеки було відведено три просторі кімнати - абонемент, читальна зала та кімната для обслуговування читачів дітей, загальною площею 120 кв. м.

На молочнотоварній фермі та на тракторній бригаді було створено бібліотечні пункти. Раз на тиждень бібліотекар приносила працівникам сільського господарства новеньку літературу про передовий досвід, періодичні видання та художню літературу по замовленню.

В 1978 році Тименюк (Кащук) Валентина Андріївна була переведена бібліотекарем в Калинківську сільську бібліотеку. В цьому ж році Пилипи-Борівську сільську бібліотеку очолює молодий спеціаліст - Чабанюк Анастасія Іванівна. Робота бібліотеки вимагала нових підходів та ідей, спрямовувалася на популяризацію книг з питань історії України, народознавства, книг на допомогу учням у засвоєнні шкільної програми, вивчення творів української та світової літератури. Бібліотека почала широко популяризувати краєзнавчу літературу, вести пошукову роботу.

З 1984 р. по 1987 р. завідувала книгозбірнею бібліотечний спеціаліст - Грохольська Лариса Вікторівна.

В 1988 році на посаду завідуючої бібліотеки призначено Терентьєву Таїсію Миколаївну.

Із 1990 р. по 1993 р. - бібліотеку очолювала Очеретна Олена Іванівна.

В 1993 році після закінчення Тульчинського училища культури на посаду завідуючої бібліотеки призначено Дудник Людмилу Миколаївну, яка і по даний час є берегинею книжкової мудрості.

В 2004 році, в зв'язку з аварійним станом будинку культури, сільська бібліотека змушена була переміститись в приміщення дитячого садочка, в його ліве крило, загальною площею 70 кв. м. Сьогодні бібліотека займає дві кімнати, з фондом 4700 примірників книг.

Людмила Миколаївна створила в бібліотеці затишну атмосферу. Візитівкою бібліотеки є краєзнавчо-етнографічний куточок. Бібліотека комп’ютеризована. Читачі бібліотеки беруть активну участь в обласних та районних конкурсах.

Летять роки, спливають епохи, та сталою лишається повага до мудрості людської - бібліотеки. Двері сільської бібліотеки завжди гостинно відчинять для тих, хто хоче впевнено крокувати життям. Лише спілкування з нею робить людину всебічно розвиненою, багатоплановою, творчою, цікавою…

З ювілеєм тебе, бібліотеко!

СВЯТКОВІ ДИВА У БІБЛІОТЕЦІ.

Новорічно-різдвяні свята – найулюбленіші, вони позначені очікуванням снігу, прикрашеної ялинки, блиску різнобарвних іграшок і, звичайно ж, новорічних подарунків. А бібліотека саме той простір , де відбуваються різноманітні новорічні заходи, лунають новорічні мелодії та радісний сміх.

Сьогодні, в перший день різдвяних свят бібліотека з радістю зустрічала гостей. До нас завітали учні Раківської гімназії Томашпільської селищної ради з різдвяними віншуваннями та неймовірно красивою новою колядкою.

Працівники бібліотеки вітають всіх з прийдешніми святами, бажають відзначити Різдво Христове та зустріти Новий Рік у колі близьких та друзів. Нашим воїнам терпіння і сили та відчуття надійного тилу. Від щирого серця бажаємо кожній родині здоров’я, радості, затишку та добробуту і нехай 2026 рік стане для України роком перемоги, миру та процвітання!

СПІЙМАЙТЕ НОВОРІЧНУ МАГІЮ У НАШІЙ БІБЛІОТЕЦІ!

 Новорічні свята в бібліотеці — це особлива атмосфера затишку, запаху книжок та передчуття дива. Ми вже підготували для вас дещо особливе! Наша новорічна фотозона — це поєднання книжкового затишку, мерехтливих вогників та святкового настрою.

Чому варто завітати до нас?

Унікальний декор, створений з любов'ю.

Тиха та комфортна атмосфера.

Можливість поєднати фотосесію з вибором цікавої книги на вечір.

Беріть друзів, сім'ю, гарний настрій та завітайте до Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради, де відчувається аромат хвої, мандаринів та... новеньких сторінок. Наша новорічна фотозона вже чекає на перші усмішки!

БІБЛІОТЕКИ - ХАБИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

 

Якщо у вас виникають труднощі з роботою в застосунку «Дія» або відкриттям спеціального рахунку, ви можете звернутися до нашого бібліотечного хабу цифрової освіти.

Зокрема, оформлення державної допомоги «Зимова підтримка» стає простішим завдяки підтримці в бібліотеках.

Час на оформлення допомоги обмежений, а самостійно нашій постійній читачці не вдавалось створити заявку, тому з запитом допомогти в оформленні «Зимової підтримки» звернулась до бібліотеки та в лічені хвилини змогла оформити заявку, отримавши відповідну консультацію.

Сучасні бібліотеки працюють як офіційні партнери проєкту Дія.Освіта. Це безпечний простір, де ви отримаєте безоплатну допомогу без черг та зможете навчитися самостійно користуватися цифровими послугами у 2025 році