ПРЕДСТАВЛЯЄ РОМАН АМЕЛІ НОТОМБ «ПОДИВ І ТРЕМТІННЯ».
Це найвідоміший роман бельгійської письменниці, удостоєний премії Французької академії, перекладений багатьма мовами. Саме так, з подивом і тремтінням колись повинні були дивитися японці на свого імператора – нащадка великої богині Аматерасу. І так само, з подивом і тремтінням, прийнято нині дивитися на начальство у великих японських корпораціях і не тільки там.У книзі описується зовсім інша Японія, яка була для європейців країною стереотипів – цвітіння сакури, яскраві кімоно, чайні церемонії, культ працьовитості й економічне процвітання. Вражає менталітет японців: якщо ти не вийшла заміж до двадцяти п'яти років, ти зганьбила себе; якщо ти голосно говориш, ти ганьбиш себе; якщо з тебе сміються, ти ганьбиш себе; якщо ти мало працюєш, ти ганьбиш себе; якщо ти звільнився з роботи, не пропрацювавши на ній рік, ти зганьбив себе. «….Я подумала, що говорити таке в моїй присутності було геть безпардонно.
- Пробачте мою західну недосконалість. Можливо, ми справді вчинили помилку. Але з нашої помилки можна було би зробити вигоду. Пан Омощі наблизився до мене з таким грізним поглядом, що я мусила урвати свою мову….»
«Подив і тремтіння» - корисна книга для тих, хто свято вірить, що Японія – це лише прекрасні храми, вічні фестивалі, неймовірні сади, а все довкола виключно таке, як в милих аніме. Так, і храми, і тяни, і куни, і ханамі, і мімодзі там є, але ще там є споконвічні традиції і культура, в яку зі своїм фемінізмом лізти не завжди варто.
Немає коментарів:
Дописати коментар