понеділок, 22 липня 2024 р.

Мій край, моя родина у старих світлинах

 Відкриваємо сторінки історії по фотографіях великого, гарного, дружнього роду Ковалів з села Антонівки Тульчинського району Вінницької області.

В родині цього славного роду існує легенда… «Дуже давно це було. Село Антонівку облюбували цигани. Галасливі циганські сімейства селилися біля ставка, там ставили свої кибитки та різнокольорові намети - (шатра). Чоловіки мали кузні, кували різні приладдя для домашнього вжитку антонівчан, циганки вправно ворожили, так заробляли на нехитру їжу гостинних сельчан. (Рогачі, сапи, пренти, серпи, коцюби - мабуть і нині можна знайти в кожній батьківській хаті).
Ось одній циганській сім'ї так до душі припало село Антонівка та його привітні жителі, що вони вирішили назавжди тут залишитись – це були предки гарного роду Андрія Коваля , прізвище теж пішло корінням з цієї історії).
На першому фото : в батьківському садку, біля круглого столу зібралась дружна родина Андрія та Ласовети Коваль(сидять за столом).
Голова роду Андрій Коваль (1901 року народження) пройшов через жахіття Великої Вітчизняної, живим повернувся до рідної хати, довгі роки працював ковалем, як казали в селі «мав золоті руки». Разом з дружиною виростили семеро дітей, п’ятеро з яких, ми бачимо на світлині: сини: Семен і Анатолій. Доньки:Ганна, Марія та Олена з своїми малятами.
Фото 2. Андрій Якович Коваль за улюбленою роботою в кузні , село Антонівка Тульчинського району Вінницької області.
Фото 3. Андрій та Ласовета Коваль з своєю дітворою: Анастасією, Тетяною, Семеном, Анатолієм, Ольгою, Михайлом - село Антонівка Тульчинського району Вінницької області ,1956 рік.
Фото 4. Весілля старшої доньки Андрія та Ласовети Коваль, Анастасії - наречений Андрій Черниш (з дружбами і світилкою) - село Антонівка Тульчинського району Вінницької області, 1955рік
Фото 5. Весілля доньки Андрія та Ласовети Коваль, Ольги з її обранцем Іваном Васильовичем Балдинюком. (з дружками і дружбами)- село Антонівка Тульчинського району Вінницької області, 1956 рік.
Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани







Немає коментарів:

Дописати коментар