ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДЕЛЬФІНІВ

12 вересня відзначається Всесвітній день дельфінів. Про красу, розум, добрі вчинки цих морських ссавців ходять легенди. Чому ж ці істоти потребують всесвітньої уваги і захисту?

12 вересня 2021року на Фарерських островах під час традиційного полювання було вбито 1428 дельфінів.

Всесвітні правові та екологічні організації працюють над тим, щоб покласти край винищенню дельфінів по всьому світу. Як кожен з нас може долучитися до збереження дельфінів:

дізнатися більше про дельфінів і поділитися цими знаннями з іншими;

пожертвувати кошти або стати волонтером в організаціях по збереженню дельфінів;

популяризувати туристичні тури та екскурсії для спостереження за дельфінами.

Допоможуть в цій добрій справі книги про дельфінів, які чекають на нас в бібліотеці для дітей.

УСАЧ ГРИГОРІЙ ДАВИДОВИЧ

14 вересня виповнюється 90 років від дня народження, поета, прозаїка, драматурга, перекладача - Григорія Давидовича Усача. Народився Григорій Давидович в Немирові на Вінниччині. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Працював в обласній пресі, вів радіопрограму обласного товариства єврейської мови і культури «Усі разом». Лауреат літературних премій Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, «Тріумф». В 1997р. виїхав до Ізраїлю зберігши громадянство України. Помер 6 листопада 2021року.

На абонементі Публічної бібліотеки до ювілею письменника оформлено тематичну виставку «Чарівник смарагдового поля».

Він є автором 30 видань різних жанрів, зокрема збірок лірики: «Ровесники,» «Подих», «Весняний зошит», «Омріяний дім», «Найдорожче», «Час журавлів» прози: «Хочу журавля в небі» «Твоя Троя», «Люблю», «Вибір» «Прохідний бал», двотомника вибраного.Упорядник фотоальбому «Вінниця». Перекладав з івриту та на іврит. Окремі твори перекладені болгарською, молдавською, польською, чеською та іншими мовами. Григорій Усач улюблений дитячий письменник - автор казок та п’єс для лялькового театру. За його сценаріями знято мультфільми «Сонячний коровай», «Черевики», «Мій брат — страусятко».

#Читай_українське

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ БІБЛІОТЕК

Сьогодні, 11 вересня, світ відзначає День пам'яті бібліотек. Подія ця започаткована на згадку про терористичну атаку 11 вересня 2011 року.

Цей день набув особливого значення для нас, українців. Починаючи з 24 лютого 2022 року і до сьогодні, росія знищила більше 130 публічних бібліотек, майже 700 потребують капітального ремонту. За попередніми оцінками під час повномаштабного вторгнення рф українські бібліотеки втратили понад 1,5 мільйона видань.

Ворог послідовно знищує українську пам'ять, культуру та книги. Книги - наш код і скарб. Попри воєнний стан, бібліотеки залишаються осередком духовності та ідентичності нашого народу. Ми все відбудуємо і відновимо фонди бібліотек, а ворог має за свої злочини відповісти!

ВІДДАНИЙ ДУШЕЮ УКРАЇНІ.

11 вересня виповнюється 160 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського. Ім’я цього поета-борця стоїть поряд із іменами поетів-мучеників, слово яких кликало на боротьбу за найсвітліші ідеали людства. Про нього кажуть, що він поет “шевченківської долі”, бо всім своїм життям і поетичним словом служив своїй Україні. Тридцять вісім років життя подарувала йому доля, двадцять із них – це переслідування, тюрми, заслання. Ще в юнацькі роки з’явилось у нього бажання “піти на муки за народ”, бо поет вважав: якщо в людини є батьківщина, рідна земля – це вже неабияке щастя, а втрата її – то велике горе, рівноцінне смерті.

На абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради до дня народження поета організовано тематичну виставку «Я не співець чудової природи». Поетичний доробок Павла Грабовського становлять збірки «Пролісок», «Твори Івана Сурика» (переклади поезій І. Сурикова,), «З чужого поля», «З півночі», «Доля», «Кобза». Поет підготував до друку ще збірку «Вітка», якої досі не знайдено.

#Читай_українське

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО - ПЕРШИЙ ПОЕТ КІНОМАТОГРАФУ.

Твори Олександра Довженка – це живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв. Це своєрідний літопис історії українського народу. Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради до 130 - річниці від дня народження славетного кінорежисера, класика світового кінематографу, видатного письменника, художника, прозаїка і драматурга, проводить виставку-ювілей:

«Перший поет кінематографу», яка познайомить читача з творчістю митця, відкриє найцікавіші факти про його життя, дитинство Довженка на берегах Десни, як воював у складі куреня Чорних гайдамаків, заснованого Симоном Петлюрою, і ледве не був розстріляний за це.

Цікаві факти з життя і творчості:

Олександр Довженко народився в досить бідній сім’ї, і письменним був тільки дідусь. З 14 дітей вижило лише двоє: Сашко і його сестра.

Довженко жив, незважаючи на світову популярність, дуже бідно. Він протягом 15 років носив одну й ту саму шубу і той же костюм.

Коли почалася Друга світова війна, Довженко, незважаючи на нещодавно перенесену хворобу серця, першим з майстрів кіно надів військову форму. Він очолив фронтову кінознімальну групу.

Творчу кар’єру Олександр Петрович починав як художник-карикатурист.

Чарлі Чаплін високо цінував творчість письменника, він говорив: “слов’янство поки що дало світові кінематографії одного творця – мислителя та поета, Олександра Довженка”.

Свої роботи Олександр Довженко любив порівнювати з деревами: “Мої картини схожі на яблуні: добре потрусив – набрав 500 яблук, погано – впало штук 10”.

Особисте життя Довженка було сповнене бурхливих романів та трагічних розчарувань. Найвідомішою його любов’ю стала актриса Зінаїда Юдіна, з якою він прожив 6 років, але так і не одружився. Лише у 1940 році він одружився з Юлією Солнцевою, яку називав “золотою дівчиною”.

Помер на дачі під москвою, мріючи бути в Україні і марячи нею. На прощання з митцем українська делегація привезла сніп жита, грудку рідної землі і яблука — оспівані Довженком в "Землі", символ України для нього і символ геніальності маестро для його глядачів.

#Читай_українське

Мандрівка у світ Котляревського

 Відкриває ювілейну палітру вересня український письменник, поет, драматург та засновник нової української літератури – Іван Петрович Котляревський.

9 вересня Україна відзначає 255 років від дня народження письменника, який подарував українській літературі небагато творів, але кожен з них є неперевершеним вкладом в спадщину України XVIII ст. «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» – усі ці перлини української культури відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами. Саме з цього творчого доробку письменника, починається потужний рух національного відродження. Про ці та інші цікаві факти з життя розповідає виставка літератури «Ви словом українським розпочали співати», презентація якої проходить на абонементі Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради.

Цікаві факти творчості письменника :

Котляревський увійшов у історію завдяки тому, що першим написав твір українською мовою. Цим твором є “Енеїда“.

«Енеїда» Котляревського майже миттєво стала популярною за межами України. Так, книгу мав у власній бібліотеці Наполеон, а цар Микола І — цілих два примірники!

“Енеїда” була написана за 26 років.

Уперше "Енеїда" була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Котляревський розлютився через це, так, що присвятив у наступній частині "Енеїди" видавцеві такі рядки:

"Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику,

Гарячу мідь лили за шкуру І розпинали на бику:

Натуру мав він дуже бридку, кривив душею для прибитку.

Чужеє оддавав в печать; без сорома, без Бога бувши

І восьму заповідь забувши, чужим пустився промишлять".

#Читай_українське

Мій край, моя родина у старих світлинах.

 

Фотографії родини Макогонюк Інни Валеріївни с. Пеньківка Томашпільської громади.

Фото1. Корчинські Микола Михайлович (1919р.н.) та Пелагея Бартківна (1916р.н ) - мої прабабуся і прадідусь. Пройшовши всі жахіття Великої вітчизняної війни, прадідусь був тяжко поранений. Після війни повернувся в село в рідний колгосп «Комуніст», працював їздовим - в мороз і в спеку сумлінно виконував свою роботу. Скільки вантажу перевезли його розумні трудящі коники! Бабуся Пелагея до війни працювала на буряківничій ланці. Народили і виховали з дідусем п’ятеро дітей: Ганю, Надію, Тетяну, Федора та Михайла. Натруджені, але ж які щасливі стоять у парі, попереду ще так багато справ!

с. Пеньківка.1966 рік.

Фото 2. Весілля моїх бабусі Гані (1941р.н) з дідусем Яковом Близнюком (1929р.н). Біля нареченої з правої сторони, її дружки - Явтуховська Ганя, яка тримає в руці прив’язаний на червону бинду весільний коровай, та Войцехівська Ганя. Біля нареченого, зліва, дружби: Власишин Віктор, Захаров Іван, Близнюк Петро, Яровий Микола та Гудима Тимофій. Бабуся згадує, що була на своє весілля одягнена в рожеву блузку та білу спідницю, а на голові красивий, зроблений на замовлення, двоярусний вінок з воскових квітів, та довгий шовковий білий вельон. Усміхнений молодий, вже по «модному» закотив рукави білої сорочки. Чималенький гурт запрошених весільних гостей, впізнавайте, пеньківчани, своїх рідних та знайомих! Яке ж весілля без музик?! На світлині вони стоять на самому задньому плані, готові зіграти запальний весільний танок! Молодих зустрічають хлібом і сіллю після вінчання у храмі.

с. Пеньківка.1960 рік.

Фото 3. На світлині моя бабуся Ганя Корчинська (1941 р.н.) зі своєю молодшою сестрою Надею (1943р.н.) в день свого весілля.

с. Пеньківка. 1960рік.

Фото 4. Особливо люблю розглядати цю фотографію, другий день весілля моїх бабусі і дідуся, це був «пропій» і проходив він обов’язково в домі нареченого. Наречена разом зі своїми батьками, родиною та запрошеними, сидять за весільним столом – вони гості. Молодий за стіл не сідав, він приймав гостей та запрошував всіх до столу.

Біля нареченої зліва сидить батько - Корчинський Микола, біля нього Нагірняк Василина, далі син Федір та доньки Надія, Тетяна, далі Дідик Харитина, Близнюк Марія зправа від нареченої - її мати Пелагея Корчинська. Біля неї Нагірняк Марія, Валідуда Марія, Близнюк Ганна, Близнюк Іван, Близнюк Петро, Мотрук Ганна, позаду в крислатому капелюсі дружба - Яровий Микола.

Звертаю увагу на весільний стіл: великі глибокі полумиски, щедро наповнені святковими наїдками. Бабуся згадує страви, які готувались тоді на весілля: «До столу подавалась каша до м’яса, засипана капуста, холодець, на солодке – молочна каша та солодкий узвар з сухофруктів. На другий день весілля обов’язково варили борщ». Веселі дівчата та старі жінки одягнені в красиві вишиті сорочки та намиста, а голови дружок - малих дівчаток та дівчат «на виданні», пов’язані білими чи однотонного кольору хустками, старші ж жінки зав’язували хустини чорного кольору.

с. Пеньківка. 1960рік.

Фото 5. Радісна зустріч - з армії повернувся брат! Ця подія зібрала трьох рідненьких братів: в центрі наймолодший із братів - мій дідусь Близнюк Яків (1929р.н.), зліва Близнюк Петро(1924р.н.) зправа Близнюк Іван (1926р.н.). Петро і Яків в костюмах і вишитих сорочках з подвійним коміром, брат Іван у військовій формі - він тільки повернувся з армії.

с. Пеньківка. 1948.

Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани

#Публічнібібліотеки_проєктна_діяльність

#Публічнібібліотеки_краєзнавча_діяльність