пропонує повість українського письменника земляка Василя Кобця «Діаманти для апельсинової змії»
Книга - про життя українських заробітчан за кордоном. 1992рік… Україна-розтривожений вулик. Хто рятується від рекету, міліції… хижацької влади, хто тікає світ за очі… Така ж доля спіткала головну героїню Поліну Масторакос.
В житті жмеринської журналістки було багато запитань до своєї матері - Марії, як у їхній сім’ї з’явився вітчим Мустафа, де подівся її тато? 
« - Ой, дитино… Це таке темне діло, що й сама толком не знаю. Твій тато завербувався в Чечню, там платили добре. Ну, через два роки приїхав до мене цей Мустафа і сказав:
« …Нестало твого Йорга. Царство йому небесне, а хочеш зі мною жити, то живи». Так ми й зійшлися. Може, твій тато вернувся у свою Грецію?»
Ось так дівчина вирушує до Греції у пошуках батька та кращого життя. По дорозі розуміє, що автобус з заробітчанами везуть «на продаж». Поліна здійснює галас, та рятується від рабства.
Скільки на заробітчанську долю молодої жмеринчанки випало принижень, жорстокості та безправ’я! Та дівчина проходить все - знаходить батька, понівеченого, зневіреного але живого, та зустрічає своє кохання, свого Костаса… 
«Пізня осінь. І знову гудуть вітряки і дороги…І знову нова хвиля заробітчан приб’ється у Грецію, на скелястий, схожий на серце, Пелопоннес».
Немає коментарів:
Дописати коментар