Сімейні фотографії родини Зелінської ( Нікітюк) Ніни Данилівни (1938 року народження) село Липівка, Томашпільської ТГ.
️Фото 1. Мої батьки Данило (1917р.н) та Оляна(1921р.н) Нікітюк, щасливі, тільки побралися. На батькові новенький костюм, вишита сорочка та картуз(кепка), в руці квітка. Молода щаслива матуся поклала руку на мужнє плече свого молодого чоловіка. На мамі вишита власноруч сорочка, ряд пацьорок та «рясна» спідниця, з під якої біліється запаска, в руці квітка, здається що то айстра… Важким видалось життя моїх батьків, на долю випала Велика Вітчизняна війна, тяжкий труд в колгоспі, будівництво хати. Народили та виховали двох дітей: Ніну та Петра. Але так разом, при всіх труднощах і радощах, прожили в парі щасливе подружнє життя. 1938 рік с. Липівка.
️Фото 2. На світлині моя ще зовсім юна мама, Нікітюк Оляна зі своєю найкращою подругою Ганною, прізвища не пам’ятаю, а «по вуличному» кликали Гранатиха . Дівчата вибралися мабуть до містечка Томашпіль. По святковому одягнені – в вишиті сорочки на шиї низка пацьорок, а поверх спідниць ще мереживні накидки, які підперізувались червоним чи синім поясом. На той час кожна дівчина «на видані» шила собі у шевців – євреїв жакетик, то було дуже модно! В такі жакетики одягнені подруги. Дівчата опираються на куточок столу, застелений білою перкалевою хустиною з тороками. Запашний букет польових квітів підкреслює вроду та юність Олі та Ганнусі. 1935 рік.
Фото 3. На подвір’ї біля дерев’яного тину та причілку охайно помащеної біленької хати, зібралася привітна родина Зелінської (Нікітюк) Ніни Данилівни, адже приїхала близька родичка, а це було для всіх свято! Сидять: Мати Ніни Данилівни, Оляна Іванівна (1921р.н) брат Петро(1950 р. н), гостя родичка Маруся, бабуся по маминій лінії Софія Болган (1898 р. н), дідусь Болган Іван Пилипович (1894 р. н) (все життя попрацював конюхом у рідному селі). Верхній ряд: вісімнадцятирічна я- Нікітюк(Зелінська) Ніна Данилівна, біля мене - бабуся по батьковій лінії, Нікітюк Федора, та мій батько Нікітюк Данило Фомич (1917 року народження), який трудився трактористом у колгоспі імені Леніна села Липівка.
1956 рік с. Липівка.
Фото 4. На початку ХХ ст. в Україні особлива увага була зосереджена на вирощуванні соняшнику, як сільськогосподарської культури. Не виключення і наша рідна Липівка! Колгосп імені Леніна, ось ті перші ластівочки, які починали завойовувати славу Липівці, зробили її відомою на всю Україну своєю тяжкою працею. На фото зупинилася мить: жнива соняшника! Соняшник жали серпами вручну, складали «сторца» у великі купи, а потім дружно, всі ланкою, сідали навкруг, так під цікаві розповіді чи якусь пісню починали його дружно молотити на зерно. В хід ішли цупкі палки-стебла соняшника. На світлині в нижньому ряду в центрі моя мама Нікітюк Оляна Іванівна -ланкова, а далі, вже вибачайте, шановні липівчани, не пам’ятаю прізвищ, спливають у пам’яті лиш імена: з ліва на право: Марія, Параска, Ганна, Марина, Параска, Оляна та Ольга. Біля трудівниць на стерні дволітрова, з темного скла, пляшка з водою та вузлик з їдою.
Село Липівка. Жнива соняшнику 1941 рік.
Фото 5. Чудові липівські краєвиди, вони і чорно-білі неперевершені! Мабуть святкова подія зібрала на світлині частинку нашої родини - бабусю з онучатами. Зліва направо: моя бабуся Болган Софія Семенівна(1898 року народження) біля неї я - Ніна Нікітюк (Зелінська), братик Петрик та двоюрідна сестричка Маруся. Чомусь тоді дуже модно було зав’язуватись у чорну хустину з тороками, хоча на дворі буяло літо, та велика хустка з тороками, та ще й в моменти фотографування –то було святе!с .Липівка, 1954 рік
Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани
Немає коментарів:
Дописати коментар