Фотографії родини Лукіянчиної Світлани Семенівни, село Гнатків Тульчинського району Вінницької області.
На першому фото мій дідусь Кушнір Ілля Андрійович ( 1919 року народження), світлина з відрядження Іллі Андрійовича до Австрії. Такий молодий, впевнений в собі, в красивому шевйотовому костюмі, пройшовши горнило Другої світової війни, повернувся в рідне село до сім’ї. По переду ціле життя! Важка праця відбудови рідного колгоспу «Червоний партизан», в селі Гнатків - все життя працював трактористом, та сімейне життя зі всіма його радощами та негараздами. Австрія ( 13 березня 1946 року ).
На другій фотографії святково прибрана моя бабуся, дружина Кушніра Іллі Андрійовича - Євдокія Федорівна 1924 року народження, молоденька з маленькою донькою Ганнусею (20 лютого 1944 року народження), на руках, моєю любою матусею… Ілля та Євдокія Кушніри народили та достойно виховали чотирьох дітей – Ганну, Івана, Марію та Віталія. Розглядаємо фото далі. Справа сидить сестра Іллі Андрійовича Олійник (Кушнір) Настасія Андріївна, по вуличному всі гнатківчани називали її «тітка Настасія», знана в селі і за його межами кухарка, жодне весілля чи якась оказія не обходилася без її смачнющих страв! Сьогодні Світлана Семенівна згадує розповідь своєї бабусі Євдокії: «В 1944 році була дуже висока народжуваність. Дружини, не зважаючи на небезпеку, збиралися групками їхали, а то добиралися пішки на фронт до своїх суджених… Так в 44 – му з’явилась на світ і твоя мама Ганя ».
село Гнатків Тульчинського району Вінницької області, 1945 рік.
На третьому фото весілля моїх батьків. Виходить заміж старша донька Іллі та Євдокії Кушнір - Ганна (нареченій 16 років), її обранець - Семен Іванович Лукіянчин. Біля молодого його мати (бабуся)-Лукіянчина Олена Степанівна, біля молодої її мати (бабуся) Євдокія Федорівна Кушнір, а поряд наймолодший син Віталій Кушнір. Між молодими сидить на маленькому стільчику сестричка Кушнір Марійка.Розглядаємо верхній ряд світлини: з ліва на право: Олена Семенівна та Микола Іванович Лукіянчин (рідний брат та братова молодого). В білому капелюсі щасливий батько нареченої, Ілля Андрійович біля нього брат дружини Євдокії, мій дядько - Чорний Іван Федорович з своєю дружиною – Тетяною Василівною.
село Гнатків Тульчинського району Вінницької області, 1960 рік.
На фото 4 мій дідусь, якого я не знала, але так багато чула від бабусі - Лукіянчин Іван Якимович, який загинув у 1944 році на території Угорщини, на війні. На фото він з побратимом.Фото з фронту (1941 – 1944 років).
Фото 5 Моя бабуся Лукіянчина Олена Степанівна 1914 року народження, яка залишилася вдовою та самостійно виховувала двоє синів-Миколу (1937 року народження ) та мого татуся Семена Івановича Лукіянчина (1939 року народження). село Гнатків Тульчинського району Вінницької області, початок 1950 року.
Ось так, навіки, поєдналися дорогі серцю Лукіянчиної Світлани Семенівни, два роди.
Немає коментарів:
Дописати коментар