Фотографії розповідають історію родини Пацюк (Чорної) Ніни Степанівни, село Ракова.
На першій світлині батьки: мама Чорна Олена Остафіївна (1929 року народження),та батько Чорний Степан Семенович (1928 року народження), мить щасливої молодої родини, яка тільки почала будувати своє життя, коли ще все попереду.Молодий та вродливий батько - солдат строкової служби, приїхав у відпустку з армії, до своїх рідних, до своєї Оленки. (перша половина 1950 років ).
Батьки працювали в колгоспі ім. Калініна рідного села Ракова: мати в буряківничій ланці, батько шофером. Народили двох доньок Галину та Ніну.
На другому фото мої названа бабуся і дідусь: подружжя Ірини та Андрія Пилиповича Фурманів. Якась важлива сімейна подія, чи релігійне велике свято, зупинили щасливу мить життя молодого, дуже вродливого подружжя Фурманів. Голова у бабусі Ірини покрита твердим очіпком, головним убором усіх заможних, заміжніх жінок, а поверх очіпка оригінально пов’язана, мабуть дуже гарного кольору, хустина. На шиї у Ірини у кілька рядів намисто, яке ніжно лягло поверх вишитої власноруч сорочки, з орнаментом рослинного мотиву. Поруч з красунею Іриною, її чоловік Андрій, одягнений в білу сорочку «на тіло», поверх сорочки жупан, пошитий з грубого полотна.
Село Ракова, середина 1930 років ХХ століття.
Фото 3. Погрудний портрет сина Ірини та Андрія Фурманів - Степана Андрійовича Фурмана (1935 року народження), мій названий дядько. Дивлячись на фото, зразу можна сказати – інтелігент. Одягнений в добротне суконне пальто з сірим каракулевим коміром, чорну смушкову шапку (з молодого баранчика). Біла сорочка, краватка (як говорили у нас - галстук) та шалик в клітинку.
Дядько Андрій працював начальником дорожнього відділення в смт Томашпіль десь в 50-х – 60-х роках.
фото середини 1960 років ХХ століття.
Кадри історії родини Альони Янчук (Накорчевської), село Ракова.Фото 4. Моя прабабуся Штифурко Текля (1909 року народження) віддає заміж наймолодшу доньку Ганю за вилянина Михайла Накорчевського (мої дідусь і бабуся).Бабуся Текля Штифурко, залишилася вдовою, дідусь Петро Михайлович Штифурко загинув у Другій світовій війні, сама виростила та «поставила на ноги» чотирьох дітей : Івана, Марію, Василя та найменшу красуню Ганнусю. Все своє вдовине життя, важко працювала на буряківничій ланці колгоспу ім. Калініна, в рідному селі Ракова.
Село Ракова, кінець 1950 початок 1960 років ХХ століття.
Фото 5. На фоні плюшевого килимка, прибитого до причілку хати «під барашком», молоде подружжя Накорчевських, Михайла та Ганни. В нареченої весільне біле плаття та, якщо придивитися,т о низ плаття вишитий українським орнаментом, на голові вінок з воскових квіточок. В нареченого на грудях з правої сторони, букет теж виготовлений з воскових квітів з білою довгою шовковою стрічкою. Бабуся Ганя працювала телятницею в колгоспі, дідусь - трактористом. Обоє трудилися дуже сумлінно, за успіхи у праці нагороджені грамотами, подяками, адже завжди були «у передовиках».
Село Ракова, кінець 1950 початок 1960 років ХХ століття.
Фото 6. Передовики колгоспу ім. Калініна село Ракова, кінець 1970 – початок 1980 років ХХ століття. Нижній ряд сидять друга з права Штифурко Ганна Петрівна, а далі, любі раківчани, пізнавайте своїх родичів та знайомих. Серед них є: Попов Микола, Попова Марія, Пацюк Надія Степанівна, Пацюк Марія Степанівна, Пацюк Василь Степанович, Вигодянська Віра Степанівна, Сауляк Надія Степанівна, Нікіфоров Іван, Жорніцка Ганна, Цимбалюк Аксентій, Чорний Степан Пилипович, Колісник Люба (або Надя), Пацюк Федір Степанович, Колісник Катерина Дмитрівна, Ющишина Олена Іванівна. Кого не назвали, надіємось допоможуть впізнати наші сусіди томашпільчани.
Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар