Світлини розповідають історію родини Улановського Анатолія Григоровича, жителя села Яришівка, Томашпільської ТГ.
Фото 1. На фото мій батько, ще молодий неодружений хлопець - солдат строкової служби, (справа) Улановський Григорій Гнатович (1913р.н.), поряд з ним його друг Грабарец Мустафа. По закінченні строкової служби батько повернувся до рідного села Яришівка. В 1941 році був призваний на захист українського народу, він героїчно пройшов пекло Другої світової війни, аж до Берліна. Ще цілий рік довелося Григорію перебувати у Берліні, потім дали дозвіл повернутися до рідної домівки. Фото 1937 року.
Фото 2. На ньому молодь села Яришівки: юна та дуже вродлива Шклярук Марія Томашівна (1923 р. н.), моя матуся, майбутня дружина Улановського Григорія, вона обіймає двох юнаків що сидять попереду. Зліва брат Марії Антін Томашович Шклярук (1930 р. н.), біля нього товариш-односельчанин. Хлопці одягнені в білі вишиті сорочки, костюми, на штанах манжети, «штани з закотом», як тоді говорили, на голові кашкети. Юна Марійка одягнена в святкову блузку з мереживним біленьким комірцем. Такий стиль одягу носила молодь в післявоєнний період. Молодь сфотографована на фоні намальованих на тканині берізок в фотоательє смт. Томашпіль.
Фото 1943 року.
Фото 3. Нажаль, весільної фотографії моїх батьків не збереглося, тому дивлюсь на першу сімейну світлину вже створеної молодої сім’ї Григорія та Марії Улановських, моїх батьків, в якій підростає маленька донечка Оленка (1947 р. н.), моя сестричка. Оленці день народження, їй виповнилося один рік! Дівчинка одягнена в своє перше красиве, на весь ріст, платтячко. Вона міцно вчепилася маленькими рученятками за семирічного хлопчину - Поляруш Володимира Федоровича (1941 р. н.), він племінник мого батька, залишився круглим сиротою і проживав у нашій сім’ї. Позаду стоять: зліва брат мами, дядько Антін, та мій батько Григорій. Фото 1948 року.
Фото 4. Проминули 5 років, прийшов час святкувати мій перший рік народження! Тепер моя черга сидіти на маминих ніжних, роботящих руках. Знайомтесь, це я з босими ніжками, Улановський Анатолій Григорович (1951 р. н.), святкуємо мої іменини. Зліва стоїть 12-ти річний наш Володя Поляруш, сидить мій батько Григорій та сестричка Оленка, яка міцно тримається за найкращих в світі тата і маму. Наша дружня, щаслива сім’я… Фото 1952 року.
Фото 5. З роками наша родина збільшувалася, але була такою гостинною. Скільки себе пам’ятаю, до нас на свята завжди приходили родичі, нам малим було так весело, адже збиралася чималенька компанія. Ось маленький епізод з чергового святкового дня тих далеких років: зліва направо - моя сестра Олена Улановська, біля неї наша двоюрідна сестра Марія Антонівна Улановська, дядько Антін Гнатович Улановський (1909р.н.), рідний брат тата, далі батько - Григорій Гнатович Улановський тримає на руках маленьку племінницю Ніну Шклярук та обійняв мене, такого вже дорослого, Улановського Анатолія Григоровича. Біля мене двоюрідна сестричка Шклярук Олена Антонівна. Всі дівчата під один манер закручені в темні хустки, ну, така тоді була мода… Я вдячний долі за чудових батьків та за таку гарну родину!Фото 1958 року.
Проєкт реалізовується завдяки Лариса Білозір та ГО Ми - Вінничани
Немає коментарів:
Дописати коментар